Ветування Президентом Закону “Про приватну детективну (розшукову) діяльність” – необґрунтований крок

Борис Малишев, д.ю.н., експерт з прав людини і публічного права

Президент скористався своїм правом вето на Закон «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» (законопроект №3726 від 28.12.2015 ухвалено 13 квітня). Якщо прочитати аргументи, викладені у зауваженнях Глави держави, то можна подумати, що діяльність приватних детективів ніби то буде суперечити КПК. Натомість текст ухваленого Закону це не підтверджує.

Так, Закон передбачав надання наступних видів приватних детективних (розшукових) послуг:
1) збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві, на договірній основі із сторонами судового процесу;
2) вивчення ринку, пошук і збір інформації з відкритих джерел з метою підготовки ділових переговорів замовника, з’ясування фінансової платоспроможності, майнового стану та благонадійності потенційних ділових партнерів;
3) з’ясування біографічних та інших даних, що характеризують особу, стосовно окремих громадян (за їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових та інших договорів із замовником приватних детективних (розшукових) послуг (зайняття в нього відповідної вакантної посади), виявлення їхніх ділових зв’язків, у тому числі з конкурентами замовника, в Україні і за кордоном; Continue reading “Ветування Президентом Закону “Про приватну детективну (розшукову) діяльність” – необґрунтований крок”

Відбулось обговорення загроз для прав людини, які запроваджуються проектом Закону №5610 щодо удосконалення процедури заочного розслідування

9 березня в Інституті Горшеніна відбувся круглий стіл щодо змін до КПК, які становлять нові антиконституційні загрози.

Мова йде про законопроект №5610 (ухвалений в першому читанні), який активно просувають Адміністрація Президента та Генеральної прокуратури України, мотивуючи це «необхідністю притягти до відповідальності Януковича».

Проблема в тому, що він стосується не лише колишніх можновладців, а усіх громадян, суттєво звужуючи їх конституційні права. Таким чином мова йде про спрощення процесу за рахунок обмеження прав і свобод людини.

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ вказав на такі обмеження:
– збільшення строків досуд. розслідування з 12 до 18 місяців, поєднане із запропонованим порядком обрахунку строку при об’єднанні проваджень порушує принцип розумних строків кримінального провадження. Це дасть можливість тримати осіб у невизначеному статусі підозрюваних протягом довгих років;
– збільшення строків тримання під вартою з 12 до 18 місяців суттєво звужує права осіб на особисту свободу. Підозрювані особи, вина яких ще не доведена, будуть набагато довше триматися в СІЗО, часто в нелюдських умовах;
– дозвіл суду на затримання осіб діятиме не 6 місяців, а безстроково, що порушує право на особисту свободу та принцип юридичної визначеності;
– вручення повісток через офіційні друковані видання порушує право осіб бути вчасно повідомленим про обвинувачення. Тепер кожен день законослухняні громадяни будуть змушені перевіряти інформацію про себе в ЗМІ;
– поняття «особливо складне кримінальне провадження», яке триватиме до 18 місяців, не визначене чітко і тому містить корупційні ризики. «Особливо складним» провадження визнаватиметься на розсуду слідчого чи прокурора.

Continue reading “Відбулось обговорення загроз для прав людини, які запроваджуються проектом Закону №5610 щодо удосконалення процедури заочного розслідування”

Групою народних депутатів подано законопроекти щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії, які були розроблені за участі експертів групи

20 січня групою народних депутатів подано законопроекти про внесення змін до Законів України “Про Національну поліцію” та “Про Національну гвардію” щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії України під час виконання ними завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки №5700 та №5701, розроблені за участі експертів нашої групи.

Проблемою нинішнього законодавчого регулювання нагрудних знаків із номером спеціального жетона, які розміщуються на однострої поліцейського (ч. 3 ст. 20 ЗУ “Про Національну поліцію”) полягає в тому, що цифри на нинішніх жетонах дрібні і нанесені таким способом, що їх неможливо вдень прочитати з відстані, а вночі навіть зблизька. Водночас, на практиці, поширеною є ситуація зберігання жетонів у кишенях під час несення служби, що підтверджується останньою моніторинговою кампанією “Поліція під контролем” Асоціації УМДПЛ
Таким чином жетони не виконують покладену на них функцію ідентифікації.

Щодо військовослужбовців Національної гвардії, які найбільше залучені до забезпечення безпеки під час проведення мирних зібрань, то розпізнавальні знаки для них не передбачені взагалі. Continue reading “Групою народних депутатів подано законопроекти щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії, які були розроблені за участі експертів групи”

Групою народних депутатів було подано поправки до законопроекту “Про Дисциплінарний статут НПУ”, які були розроблені за участі експертів групи

28 листопада групою народних депутатів було подано поправки до другого читання до законопроекту № 4670 “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” напрацьовані разом із робочою групою з реформи органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ (РПР) та іншими правозахисниками.

Експерти нашої групи взяли активну участь у підготовці поправок та далі стежать за роботою над цим законопроектом, оскільки запровадження ефективного механізму притягнення до дисциплінарної відповідальності є важливою складовою реформи поліції.

Новий Дисциплінарний статут є здебільшого удосконаленою версією попереднього закону – Дициплінарного статуту ОВС, адже в ньому відсутні ті дійсно европейські норми, які були озвучені у рекомендаціях ОБСЄ  та Ради Європи, наприклад – запровадження незалежного органу розслідування скарг на поліцію тощо.

Однак допрацювання зазначеного законопроектому є значним кроком до публічності та ефективності проведення службових розслідувань за дисциплінарними проступками у поліції. Continue reading “Групою народних депутатів було подано поправки до законопроекту “Про Дисциплінарний статут НПУ”, які були розроблені за участі експертів групи”

Коментар до законопроекту №5367 (щодо обов’язку поліцейського мати вищу юридичну освіту)

Коментар до законопроекту “Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо уточнення вимог до осіб, які претендують на зайняття посади поліцейського)” №5367 від 07.11.2016 року, поданого народними депутатами Немировським А.В., Рибаком І.П., Чепиногою В.М. (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60442) 

Суть законопроекту
Законопроектом пропонується запровадити додатковові кваліфікаційні вимоги для прийняття на службу в поліцію: 1) проходження військової служби та наявність вищої юридичної освіти (крім поліції охорони і поліції особливого призначення); 2) володіння (державною) українською мовою).

Для цього пропонується внести зміни до статей 17 (“Поліцейський)” та 49 (“Вимоги до кандидатів на службу в поліції) Закону України “Про Національну поліцію.

Основною нормою, запропонованою законопроектом, яку необхідно прокоментувати, є вимога наявності вищої юридичної освіти. Зауважимо, що на сьогодні наявність вищої та вищої юридичної освіти є обов’язковою лише для деяких посад, передбачених підзаконними нормативно-правовими актами МВС. Continue reading “Коментар до законопроекту №5367 (щодо обов’язку поліцейського мати вищу юридичну освіту)”