Олександр Банчук: Дисциплінарний статут Нацполіції: поліцейські – не люди?

NB: статтю опубліковано на сайті Української правди в розділі.

У МВС розробили Дисциплінарний статут Національної поліції, який не відповідає європейським стандартам і перетворює поліцейських у безвідмовних і безправних гвинтиків управлінської системи, готових на виконання будь-яких вказівок.

Важливим етапом реформування Міністерства внутрішніх справ і створення нової поліції стало ухвалення закону “Про Національну поліцію” 2 липня 2015 року. Але одночасно з цим законом продовжує досі діяти Дисциплінарний статут органів внутрішніх справдесятирічної давнини (від 2006 року).

Неможливо побудувати новий орган, який сповідує європейські стандарти відносин з громадянами – якщо внутрішні правила взаємодії між поліцейськими та їх керівництвом залишаються радянськими. Розуміючи це, уряд за пропозицією Міністерства внутрішніх справ вніс на розгляд парламенту проект №4670 Дисциплінарного статуту Національної поліції, який вже підтриманий в першому читанні і очікує свого ухвалення в цілому.

Керівництво МВС не тільки намагається забезпечити для поліцейських гідну оплату праці і соціальне забезпечення, але й пропонує запровадити в українському законодавстві невідому демократичному світу “презумпцію правоти поліцейських“.

Зважаючи на це, можна було б очікувати і в новому дисциплінарному статуті поліції розширення прав поліцейських і гарантій їх діяльності.

Натомість все абсолютно не так. Continue reading “Олександр Банчук: Дисциплінарний статут Нацполіції: поліцейські – не люди?”

Науково-практичне видання «Права людини в діяльності української поліції – 2016»: презентовано ґрунтовний огляд роботи поліції

10 березня 2017 року  у Києві відбувся круглий стіл «Права людини в діяльності української поліції – 2016: підбиття підсумків». Захід був організований Експертною групою «Поліція під контролем» за сприяння Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

085A0417 - загальний план

Під час роботи круглого столу було презентовано науково-практичне видання «Права людини у діяльності української поліції – 2016» – щорічний огляд стану дотримання прав людини в діяльності поліції. Мета видання полягає у наданні цілісної картини дотримання права на життя, заборони катування та жорстокого поводження, свободи та особистої недоторканності та інших основоположних прав і свобод людини.

085A0546 Continue reading “Науково-практичне видання «Права людини в діяльності української поліції – 2016»: презентовано ґрунтовний огляд роботи поліції”

Новий керівник поліції – продовження реформ чи консервація старої системи?

Наразі більш доцільно обговорювати позицію Арсена Авакова щодо подальшого розвитку Нацполіції, а не особу Сергія Князєва, як новопризначеного Керівника цього органу. Адже плани, пріоритети нового очільника поліції та здатність їх втілювати в життя можна буде оцінити лише через пару місяців його роботи.

Щодо негативної особливості самого конкурсу ми висловлювались раніше – він так і залишився закритим для суспільства. Тим часом для суспільства та експертів було б дуже корисним ознайомитися зі змістом довгострокової та короткострокової програмами, мотиваційним листом Сергія Князєва, які він подавав до Комісії в якості кандидата. Адже мова йде про основні цілі та шляхи їх досягнення, які ставить перед собою С. Князєв на наступні 5 років роботи на посаді керівника найбільшого правоохоронного відомства.

З поміж трьох кандидатів (двоє з яких були чинними працівниками поліції), рекомендованих Комісією за результатами конкурсу, Аваков цілком очікувано обрав чинного високопосадовця Національної поліції. При чому саме того із них, який має найбільший досвід роботи у слідчо-оперативних підрозділах.

Відтак, судячи з такого вибору, для Арсена Авакова реформи в поліції вже не є настільки актуальними, а замість них настав час для стабілізації роботи поліції для того, щоб боротися зі злочинністю на чолі із авторитетним і досвідченим представником «старої міліцейської гвардії». Адже Сергій Князєв почав працювати оперуповноваженим ще у далекому 1995 році, і весь цей час невпинно рухався кар’єрними сходинками, незважаючи на зміну міністрів.

Така позиція Арсена Авакова в принципі цілком відповідає очікуванням суспільства, яке хоче бачити, що держава ефективно захищає його від бандитів та грабіжників. Адже в останні роки рівень вуличної злочинності і крадіжок внаслідок передусім об’єктивних чинників (війна на Сході України, економічна криза тощо) справді сягнув небачених показників. Continue reading “Новий керівник поліції – продовження реформ чи консервація старої системи?”

Концепція “100 днів якості Національної поліції”: невиконані обіцянки?

Підбиваючи підсумки року, не можна не згадати про один із аспектів реформи поліції – належне планування, відсутність якого все більше робить реформу непослідовною та такою, що не вирішує системних проблем в діяльності української поліції.

Нагадаємо, що два тижні тому офіційно був оголошений конкурс на посаду Голови Нацполіції, який передбачає, зокрема, надання кандидатом мотиваційного листа із зазначенням коротко- та довгострокових цілей на цій посаді, зокрема першочергових заходів, які претендент планує реалізувати на посаді з метою забезпечення ефективної діяльності Національної поліції України, реалізації необхідних реформ тощо.

В свою чергу експерти з реформування органів правопорядку Реанімаційного проекту реформ вважають, що невід’ємною частиною конкурсу має стати підготовка та оприлюднення кожним з кандидатів концепції власного бачення розвитку Національної поліції, а також короткострокової та довгострокової програми дій. Це надасть змогу суспільству оцінити потенціал кожного з кандидатів та об’єктивність рішення Конкурсної комісії.

На наш погляд, варто нагадати про подібний програмний документ – Концепцію “100 днів якості Національної поліції України” (далі – Концепція), який був успішно забутий самою поліцією під час реформи, а тим паче громадськістю.

Отже, ця стаття присвячена стану виконання Концепції, яка свого часу активно розповсюджувалася керівництвом Національної поліції у ЗМІ, а основні проекти, вказані у ній, мали бути реалізовані протягом трьох місяців (!) з дня початку роботи Національної поліції, тобто до 7 лютого 2016 року.

На думку авторів Концепції, саме відрізок часу у 100 днів мали стати перехідним періодом для адаптації всіх підрозділів і працівників Національної поліції до нового стандарту якості та оцінки результатів своєї роботи .
Continue reading “Концепція “100 днів якості Національної поліції”: невиконані обіцянки?”

Борис Малишев: Вплив політиків на українську правоохоронну систему – найбільша її проблема

Про успішність реформування правоохоронних органів  чи то навпаки – поразку, говорять відразу після чергового трагічного випадку, як ви помітили. Такі, на жаль, трапляються і несуть за собою питання відставки, просування реформ, професійності правоохоронців та багато інших. Про них і не тільки в ексклюзивному інтерв’ю UAINFO говорили з членом Експертної Групи «Поліція під контролем» Борисом Малишевим.  

Пане Борисе, на тлі останніх подій, до яких повернемося пізніше, у суспільстві активніше заговорили про сумніви щодо успішності проведення реформи правоохоронних органів та професійності її представників. Як вважаєте, є причина для цього?

Коли говоримо про професійність, потрібно розмежовувати рівень керівників різних щаблів і рівень виконавців. Нині склалася ситуація, коли суспільство вимагає докорінних змін у діяльності правоохоронної системи. А це неможливо без очищення кадрового складу органів правопорядку. Проте держава з різних причин не здатна наразі організувати швидкий, якісний масовий набір для заміни тих, кого звільняють.

З точки зору кадрового аспекту існує два підходи до реформування органів правопорядку. Перший полягає у роботі  з тим самим складом працівників, але дещо оновленим за допомогою атестування та з заміненими керівниками. Цей підхід зазвичай не дуже подобається суспільству, бо виникають запитання: чим відрізняється міліція від поліції, якщо в її складі залишається більшість старих кадрів, довіра населення до яких близько 2 років тому була на рівні 10-15%. Continue reading “Борис Малишев: Вплив політиків на українську правоохоронну систему – найбільша її проблема”