Експерт нашої групи взяв участь у підготовці видання “Реформи під мікроскопом”

“Реформи під мікроскопом” – друге видання одноіменної серії коаліції громадських організацій “Реанімаційний пакет реформ”, в якому експерти РПР аналізують основні завдання, що стоять перед Україною на шляху інституційних, економічних і соціальних реформ, а також оцінюють стан їх нормативно-правового забезпечення та імплементації протягом останнього року (інформація у 2-гому виданні станом на квітень 2017 року).

Розділ, присвячений реформі органів правопорядку написаний нашим експертом, юристом Євгеном Крапивіним – див. стор. 51 видання. Continue reading “Експерт нашої групи взяв участь у підготовці видання “Реформи під мікроскопом””

Сергій Баглай: Діяти силою не можна думати. Поліцейська тактика під час протестів (Дзеркало тижня, №29)

NB: Статтю опубліковано у газеті “Дзеркало тижня” №29 (12 серпня – 18 серпня).

Протест — один із важливих каналів зв’язку між владою та громадянами. 

Державний інструмент для забезпечення реалізації цього протесту — органи правопорядку. На жаль, свобода мирних зібрань, навіть після Революції Гідності, залишається делікатною темою для українського суспільства. Про це свідчать і приклади останніх масових акцій: непропорційні дії правоохоронців у Дніпрі, де 9 травня органи правопорядку перевищили свої службові обов’язки, застосувавши надмірну фізичну силу та сльозогінний газ; Марш рівності у Києві; напружені протести під Верховною Радою, які супроводжували кінець політичного сезону.

Практично, паралельно з цими подіями з Міністерства внутрішніх справ почали лунати заяви щодо зміни стратегії поліції під час масових заходів. Ідеться, зокрема, про пріоритет впровадження тактики переговорів та відхід від силових методів. Наголошують на цьому впродовж останніх трьох місяців особисто керівник Нацполіції Сергій Князєв, а також перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий, що відповідає у відомстві за громадську безпеку. Зміна риторики поліцейського керівництва надихає, адже потреба переглянути методи роботи поліції на мирних зібраннях назрівала давно. Проте чи відповідають окреслені стратегії реальним практикам рядових поліцейських, і чому тільки тепер про це почали говорити у МВС? Continue reading “Сергій Баглай: Діяти силою не можна думати. Поліцейська тактика під час протестів (Дзеркало тижня, №29)”

Інтерв’ю з експертом групи Євгеном Крапивіним: Піар-проект «моя нова поліція» не виправдав завищені очікування (PolitekA)

NB: Інтерв’ю опубліковано на сайті аналітичного видання “PolitekA” 5 липня 2017 року.

Про досягнення та недоліки правоохоронної реформи, рівень підготовки поліцейських та кадрові проблеми в Національній поліції України, в інтерв’ю Politeka розповів юрист, спеціаліст експертної групи «Поліція під контролем» Євген Крапивін.

– Два роки тому Верховна Рада ухвалила закон «Про Національну поліцію України». Які підсумки можна підбити за цей час? Які досягнення та недоліки має реформа?

– Відбулася деполітизація поліції. Нацполіцію, як незалежний центральний орган виконавчої влади, відділили від Міністерства внутрішніх справ. Якщо раніше керівник МВС, який призначається за квотою політичних партій і у Кабміні, в якійсь мірі, представляє їх інтереси, був і міністром міліції, тепер він лише координує роботу відомства. Управлінську ж функцію виконує голова Нацполіції, який до політики жодного відношення не має. У нього навіть є певні гарантії професійної незалежності. З очільником Національної поліції укладають контракт на п’ять років. Навіть по закінченню повноважень Кабміну або його розпуску, голова Нацполіції залишається на посаді й відпрацьовує передбачений строк.

Курс деполітизації обраний правильно, але потрібно зробити ще ряд законодавчих змін. У першу чергу, щодо кадрів. Голова Нацполіції ключові кадрові питання досі погоджує із міністром МВС. Це стосується його заступників і керівників головних управлінь Національної поліції в областях. Історія про екс-голову Хатію Деканоїдзе та її заступника Вадима Трояна, якого вона не хотіла, якраз про це. Не склалися у неї відносини і з начальником Черкаського ГУ НП Валерієм Лютим. Його призначення широко обговорювалося минулого року.

Ухвалили новий закон «Про Національну поліцію». Він кращий. Наприклад, має чіткіший порядок застосування спецзасобів, ніж закон про міліцію або окремий розділ, присвячений громадському контролю поліції. Але законодавство, яким керується поліція, ним не обмежується. Існує величезна проблема з Кодексом про адміністративні правопорушення. Патрульна поліція, яка вийшла на вулиці українських міст два роки тому, у своїй діяльності керується насамперед ним, але документу понад 30 років. Зміни у Кодекс вносили, хоча не суттєві. Там так прописані процедури, що порушникам легко зловживати своїми правами. Вони відтягують процедуру розгляду, а через один-три місяці спливають строки притягнення до відповідальності й особа залишається безкарною. Патрульні часто жаліються на Кодекс, розуміючи, що це значно гальмує ефективність їх роботи. Continue reading “Інтерв’ю з експертом групи Євгеном Крапивіним: Піар-проект «моя нова поліція» не виправдав завищені очікування (PolitekA)”

Експертна група бере активну участь у робочій групі з допрацювання проекту Постанови про порядок оцінки рівня довіри до поліції

МВС України готує проект Постанови Кабінету Міністрів України про порядок проведення оцінки довіри населення до поліції, який є основним критерієм ефективності її роботи.

В роботі групи, яка обробляє надані пропозиції та готує проект Постанови беруть участь представники Кабінету Міністрів України, МВС, Національної поліції, народні депутати, соціологи, науковці, представники громадськості. Зокрема, експерт нашої групи Євген Крапивін, автор тематичного науково-практичного видання “Оцінка ефективності роботи поліції в Україні: від “палиць” до нової системи (на прикладі органів досуд. розслідування)” (2016).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України “Про Національну поліцію України” рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Проте це положення закону залишається декларативною нормою, адже МВС та Нацполіція не розробили проект відповідного документу, який є важливою частиною реформи. Згідно з Прикінцевими і перехідними положеннями Закону “Про Національну поліцію”, який набув чинності 07 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України в місячний строк мав прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону. Проекти таких НПА подає міністр внутрішніх справ (п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону “Про Нацполіцію). Continue reading “Експертна група бере активну участь у робочій групі з допрацювання проекту Постанови про порядок оцінки рівня довіри до поліції”

Презентовано нове періодичне видання – інформаційний бюлетень про реформу органів правопорядку в Україні

Експертна група запроваджує періодичне видання, присвячене прогресу у сфері реформи органів правопорядку в Україні, насамперед поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань, змінам у кримінальному та кримінальному процесуальному законодавстві.
Інформаційний бюлетень має на меті інформувати експертне середовище та міжнародні інституції про успіхи та проблеми в сфері реформ. Бюлетень видаватиметься раз на два місяці, розпочинаючи із березня 2017 року.

Перший випуск бюлетня містить стислий огляд реформ за останні роки та більш докладний підсумок за березень – травень 2017 року. Сьогодні ми презентували його цільовій аудиторії – представникам міжнародних інституцій, серед яких EUAM Ukraine, Центр польських правових наук, Pact та інші.

Бюлетень буде розповсюджуватись серед міжнародних інституцій, українських НГО, парламентарів та інших осіб, зацікавлених у інформації про реформи в Україні.

Видання доступне за посиланням:
UA: https://goo.gl/4T97ib
EN: https://goo.gl/L6hOYS

Continue reading “Презентовано нове періодичне видання – інформаційний бюлетень про реформу органів правопорядку в Україні”