Громадськість закликає Уряд не ухвалювати неякісний Порядок оцінки рівня довіри до Нацполіції

На розгляді в Уряді перебуває проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення оцінки рівня довіри населення до Національної поліції». Група Реформа органів правопорядку Реанімаційного Пакету Реформ розглянула проект цього документу і вбачає низку серйозних проблем, які потребують вирішення.

Зокрема:

1) Метод дослідження. Відповідно до п. 5 проекту Порядку оцінка проводиться шляхом репрезентативного опитування громадян, тобто використовуючи кількісний метод дослідження в соціології. Водночас, можливість проведення тематичних фокус-груп з представниками громадських організацій, що співпрацюють з поліцією або глибинних інтерв’ю виключається, оскільки такі методи є якісними.

Загалом соціологічне дослідження має поєднувати як кількісні, так і якісні методи. Таким чином, проект Порядку не може обмежувати незалежні соціологічні служби лише таким кількісним методом дослідження як репрезентативне опитування.

Окремо зауважимо, що відповідно до п. 7 проекту Порядку до об’єктів оцінки відносяться процеси, що відбуваються в системі Національної поліції, доступ до дослідження яких мають лише особи з певним рівнем доступу, яким не наділені незалежні соціологічні служби. Continue reading “Громадськість закликає Уряд не ухвалювати неякісний Порядок оцінки рівня довіри до Нацполіції”

Олександр Банчук: Дисциплінарний статут Нацполіції: поліцейські – не люди?

NB: статтю опубліковано на сайті Української правди в розділі.

У МВС розробили Дисциплінарний статут Національної поліції, який не відповідає європейським стандартам і перетворює поліцейських у безвідмовних і безправних гвинтиків управлінської системи, готових на виконання будь-яких вказівок.

Важливим етапом реформування Міністерства внутрішніх справ і створення нової поліції стало ухвалення закону “Про Національну поліцію” 2 липня 2015 року. Але одночасно з цим законом продовжує досі діяти Дисциплінарний статут органів внутрішніх справдесятирічної давнини (від 2006 року).

Неможливо побудувати новий орган, який сповідує європейські стандарти відносин з громадянами – якщо внутрішні правила взаємодії між поліцейськими та їх керівництвом залишаються радянськими. Розуміючи це, уряд за пропозицією Міністерства внутрішніх справ вніс на розгляд парламенту проект №4670 Дисциплінарного статуту Національної поліції, який вже підтриманий в першому читанні і очікує свого ухвалення в цілому.

Керівництво МВС не тільки намагається забезпечити для поліцейських гідну оплату праці і соціальне забезпечення, але й пропонує запровадити в українському законодавстві невідому демократичному світу “презумпцію правоти поліцейських“.

Зважаючи на це, можна було б очікувати і в новому дисциплінарному статуті поліції розширення прав поліцейських і гарантій їх діяльності.

Натомість все абсолютно не так. Continue reading “Олександр Банчук: Дисциплінарний статут Нацполіції: поліцейські – не люди?”

Науково-практичне видання «Права людини в діяльності української поліції – 2016»: презентовано ґрунтовний огляд роботи поліції

10 березня 2017 року  у Києві відбувся круглий стіл «Права людини в діяльності української поліції – 2016: підбиття підсумків». Захід був організований Експертною групою «Поліція під контролем» за сприяння Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

085A0417 - загальний план

Під час роботи круглого столу було презентовано науково-практичне видання «Права людини у діяльності української поліції – 2016» – щорічний огляд стану дотримання прав людини в діяльності поліції. Мета видання полягає у наданні цілісної картини дотримання права на життя, заборони катування та жорстокого поводження, свободи та особистої недоторканності та інших основоположних прав і свобод людини.

085A0546

«Щорічне видання започатковано у 2008 році Управлінням моніторингу дотримання прав людини  у діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ). Над підготовкою дев’ятого видання «Права людини у діяльності української поліції – 2016» працювали експерти платформи правозахисних організацій – Експертна група “Поліція під контролем”», – розповів про розвиток ідеї здійснення комплексного дослідження стану дотримання прав людини в діяльності української поліції Вадим Пивоваров, виконавчий директор Асоціації УМДПЛ.

Головний акцент видання зроблено на аналізі дотримання поліцією основоположних прав та свобод людини, що закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року: порядок розділів та перелік прав, що в ньому висвітлюється, відповідають порядкові статей Конвенції.

085A0396 - копия

Цьогорічне видання також містить два нові розділи, присвячені ключовим подіям у сфері поліцейської діяльності — реформі поліції та атестуванню (переатестації) поліцейських. «Розділ про атестування (переатестацію) поліції став першим ґрунтовним оглядом цього процесу атестації, який надає змогу громадянинові самостійно оцінити ефективність атестації та зробити власні висновки щодо того, чи достатньо зусиль доклала поліція для цього», – зауважив Євген Крапивін, юрист, експерт групи «Поліція під контролем», один з авторів щорічного науково-практичного видання «Права людини у діяльності української поліції – 2016». Continue reading “Науково-практичне видання «Права людини в діяльності української поліції – 2016»: презентовано ґрунтовний огляд роботи поліції”

Круглий стіл «Права людини в діяльності української поліції – 2016: підбиття підсумків» (АНОНС)

10 березня о 11:00 в приміщенні Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (вул. Інститутська, 21/8) відбудеться круглий стіл «Права людини в діяльності української поліції – 2016: підбиття підсумків».

Учасники круглого столу обговорюватимуть стан дотримання прав людини поліцією протягом 2016 року. Експерти правозахисних організацій нададуть рекомендації для Національної поліції України, які мають бути враховані під час реформи правоохоронних органів, що наразі триває.

Під час заходу буде представлено науково-практичне видання «Права людини в діяльності української поліції – 2016» – щорічний огляд стану дотримання прав людини в діяльності поліції, мета якого полягає у наданні цілісної картини дотримання права на життя, заборони катування та жорстокого поводження, свободи та особистої недоторканості та інших основоположних прав людини.

У роботі круглого столу братимуть участь представники Національної поліції України різних департаментів, автори науково-практичного видання, представники правозахисних організацій та міжнародних інституцій.

Захід відбудеться за сприяння Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Для охочих взяти участь у обговоренні необхідно заповнити онлайн-форму із вказанням П.І.Б. та адреси електронної пошти  до 10.00 10 березня 2017 року.

Телефон для довідок: (098) 96 94 620, Євген Крапивін

Новий керівник поліції – продовження реформ чи консервація старої системи?

Наразі більш доцільно обговорювати позицію Арсена Авакова щодо подальшого розвитку Нацполіції, а не особу Сергія Князєва, як новопризначеного Керівника цього органу. Адже плани, пріоритети нового очільника поліції та здатність їх втілювати в життя можна буде оцінити лише через пару місяців його роботи.

Щодо негативної особливості самого конкурсу ми висловлювались раніше – він так і залишився закритим для суспільства. Тим часом для суспільства та експертів було б дуже корисним ознайомитися зі змістом довгострокової та короткострокової програмами, мотиваційним листом Сергія Князєва, які він подавав до Комісії в якості кандидата. Адже мова йде про основні цілі та шляхи їх досягнення, які ставить перед собою С. Князєв на наступні 5 років роботи на посаді керівника найбільшого правоохоронного відомства.

З поміж трьох кандидатів (двоє з яких були чинними працівниками поліції), рекомендованих Комісією за результатами конкурсу, Аваков цілком очікувано обрав чинного високопосадовця Національної поліції. При чому саме того із них, який має найбільший досвід роботи у слідчо-оперативних підрозділах.

Відтак, судячи з такого вибору, для Арсена Авакова реформи в поліції вже не є настільки актуальними, а замість них настав час для стабілізації роботи поліції для того, щоб боротися зі злочинністю на чолі із авторитетним і досвідченим представником «старої міліцейської гвардії». Адже Сергій Князєв почав працювати оперуповноваженим ще у далекому 1995 році, і весь цей час невпинно рухався кар’єрними сходинками, незважаючи на зміну міністрів.

Така позиція Арсена Авакова в принципі цілком відповідає очікуванням суспільства, яке хоче бачити, що держава ефективно захищає його від бандитів та грабіжників. Адже в останні роки рівень вуличної злочинності і крадіжок внаслідок передусім об’єктивних чинників (війна на Сході України, економічна криза тощо) справді сягнув небачених показників. Continue reading “Новий керівник поліції – продовження реформ чи консервація старої системи?”

Концепція “100 днів якості Національної поліції”: невиконані обіцянки?

Підбиваючи підсумки року, не можна не згадати про один із аспектів реформи поліції – належне планування, відсутність якого все більше робить реформу непослідовною та такою, що не вирішує системних проблем в діяльності української поліції.

Нагадаємо, що два тижні тому офіційно був оголошений конкурс на посаду Голови Нацполіції, який передбачає, зокрема, надання кандидатом мотиваційного листа із зазначенням коротко- та довгострокових цілей на цій посаді, зокрема першочергових заходів, які претендент планує реалізувати на посаді з метою забезпечення ефективної діяльності Національної поліції України, реалізації необхідних реформ тощо.

В свою чергу експерти з реформування органів правопорядку Реанімаційного проекту реформ вважають, що невід’ємною частиною конкурсу має стати підготовка та оприлюднення кожним з кандидатів концепції власного бачення розвитку Національної поліції, а також короткострокової та довгострокової програми дій. Це надасть змогу суспільству оцінити потенціал кожного з кандидатів та об’єктивність рішення Конкурсної комісії.

На наш погляд, варто нагадати про подібний програмний документ – Концепцію “100 днів якості Національної поліції України” (далі – Концепція), який був успішно забутий самою поліцією під час реформи, а тим паче громадськістю.

Отже, ця стаття присвячена стану виконання Концепції, яка свого часу активно розповсюджувалася керівництвом Національної поліції у ЗМІ, а основні проекти, вказані у ній, мали бути реалізовані протягом трьох місяців (!) з дня початку роботи Національної поліції, тобто до 7 лютого 2016 року.

На думку авторів Концепції, саме відрізок часу у 100 днів мали стати перехідним періодом для адаптації всіх підрозділів і працівників Національної поліції до нового стандарту якості та оцінки результатів своєї роботи .
Continue reading “Концепція “100 днів якості Національної поліції”: невиконані обіцянки?”

Групою народних депутатів було подано поправки до законопроекту “Про Дисциплінарний статут НПУ”, які були розроблені за участі експертів групи

28 листопада групою народних депутатів було подано поправки до другого читання до законопроекту № 4670 “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” напрацьовані разом із робочою групою з реформи органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ (РПР) та іншими правозахисниками.

Експерти нашої групи взяли активну участь у підготовці поправок та далі стежать за роботою над цим законопроектом, оскільки запровадження ефективного механізму притягнення до дисциплінарної відповідальності є важливою складовою реформи поліції.

Новий Дисциплінарний статут є здебільшого удосконаленою версією попереднього закону – Дициплінарного статуту ОВС, адже в ньому відсутні ті дійсно европейські норми, які були озвучені у рекомендаціях ОБСЄ  та Ради Європи, наприклад – запровадження незалежного органу розслідування скарг на поліцію тощо.

Однак допрацювання зазначеного законопроектому є значним кроком до публічності та ефективності проведення службових розслідувань за дисциплінарними проступками у поліції. Continue reading “Групою народних депутатів було подано поправки до законопроекту “Про Дисциплінарний статут НПУ”, які були розроблені за участі експертів групи”

Щодо загибелі п’ятьох поліцейських під час спецоперації в с. Княжичі 4 грудня

Висловимо декілька тез щодо вчорашніх подій.

1. Аналізувати трагедію, що розгорнулася в с. Княжичі, в умовах обмеженого обсягу достовірної інформації є досить складно, тому варто утриматись від поспішних оцінок та гучних заяв. Втім, сам факт перестрілки між представниками одного правоохоронного органу, в результаті чого загинуло 5 правоохоронців, є вельми неоднозначний та може потягнути за собою кадрові перестановки у верхах Нацполіції та неабияку суспільну реакцію.

Викликає занепокоєння, що позиція МВС та Нацполіції слово в слово співпадає з коментарем у фейсбуці Антона Геращенка, радника Міністра, який був оприлюднений ще до офіційної позиції Нацполіції. На наш погляд, офіційна позиція органу державної влади має виходит від керівників цих органів, і бути оперативною, без необґрунтованих затримок у часі після резонансних подій.

2. Події під Києвом можуть використовуватися зацікавленими особами як аргумент в підтримку будь-якої позиції – “погана реформа”, “старі професіонали таких помилок не вчиняли”, “є хороші патрульні, а цих просто погано атестували” тощо. В умовах неповноти інформації необхідно критично ставитись до будь-яких однобічних коментарів на цю тему. Понад те, викликає занепокоєння, що більшість коментарів лунають з “власних джерел в МВС” та колишніх оперативників, зокрема близьких до політики, що сприймається людьми як достовірне джерело інформації. Втім, наявність подібного правоохоронного досвіду далеко не завжди гарантує адекватність коментарів. Continue reading “Щодо загибелі п’ятьох поліцейських під час спецоперації в с. Княжичі 4 грудня”

Борис Малишев: Найбільш небезпечний недолік Закону про Національну поліцію

Статтю опубліковано на сайті LB.ua.

Однією із основних причин своєї відставки Х. Деканоїдзе назвала втручання політиків у її діяльність як керівника Національної поліції. Така заява вимагає продовження у вигляді певних висновків з точки зору реформування поліції.

З одного боку, можливість політичних діячів безкарно (та, судячи зі всього, вельми результативно) тривалий час впливати на вищу посадову особу правоохоронного органу, демонструє суспільству низький рівень розвитку всієї правової системи України на даному етапі.

З іншого боку, сам Закон «Про Національну поліцію» містить чимало цілком законних важелів впливу з боку Міністра МВС як політика на практично весь спектр діяльності Національної поліції. Саме про це поговоримо докладніше. Continue reading “Борис Малишев: Найбільш небезпечний недолік Закону про Національну поліцію”

Перший рік поліції: проблеми законодавчого регулювання

Закон України «Про Національну поліцію» (далі за текстом – «Закон») вже є чинним більше року. Саме він визначає засади, критерії та напрями однієї із найбільш масштабної реформи у вітчизняній правовій системі з часів набуття Україною незалежності.

Відтак нормативним стрижнем всіх реформаторських зусиль є як раз положення нового закону. Втім, він не є ідеальним, і потребує удосконалення, а також розвитку у підзаконних актах та інших законах.

Нижче зупинимося на комплексному огляді основних наявних проблем нормативного (передусім законодавчого) регулювання поліцейської діяльності.

1. Сам Закон, який дещо поспіхом ухвалювався Парламентом під тиском МВС і не врахував жодної важливої поправки від експертів з громадського середовища, не повністю є досконалим з точки зору європейських стандартів. Про це було зазначено у коментарях Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи. На виконання цих коментарів у Верховній Раді під номером 4753 від 02.06.2016р. був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Національну поліцію” (щодо виконання рекомендацій, які містяться у коментарях Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи). З пояснювальної записки до данного проекту видно, які проблеми необхідно усунути. Втім, на жаль, станом на сьогодні розгляд цього законопроекту істотно затягується. Continue reading “Перший рік поліції: проблеми законодавчого регулювання”