У Варшаві презентовано огляд ситуації з мирними зібраннями та поліцейськими практиками з їх забезпечення на пострадянському просторі, підготовлений Експертною групою

12 вересня відбулась презентація звіту “Свобода мирних зібрань на пострадянському просторі. Білорусь, Молдова, Росія, Україна 2016-2017 роки” на Конференції Human Dimension Implementation Meeting (HDIM) ОБСЄ у Варшаві. Публікація стала результатом спільної роботи Павла та Александра Постики (Молдова), Alex Kozlov (Росія),  Дмитра Черниха (Білорусь) та Сергія Баглая (Україна).

У матеріалах представлені основні тенденції реакцій влади та органів правопорядку на виступи громадян у цих країнах. Протестна активність протягом останніх років зросла у кожній з них. У відповідь на корумпованість Уряду відбулись масові протести у 2015 році у Кишеневі. Антикорупційні мітинги “АнтиДімон” пройшли також у Росії в березні-квітні цього року, а “День Волі” у Мінську став однією з найбільших акцій за останні роки у Білорусі.

Можемо, однак, розділити країни за типом втручання влади. Так, у Росії та Білорусі продовжується поступове згортання свободи мирних зібрань, а протестна активність громадян зустрічає значний опір з боку влади.

В Білорусі мирні зібрання регулються “дозвільним” порядком, а не “повідомчим”: організатори акції повинні не лише отримати згоду від поліції та органів місцевої влади на проведення заходу, але й підписати договір з комунальними службами на прибирання території після події. За словами білоруського журналіста Олега Агєєва: “Арештам піддаються і представники преси, які не беруть безпосередньої участі у протестах, а висвітлюють події. Навіть, якщо людина доводить, що вона не була учасником мітингу – їй дають 10 діб”.

Continue reading “У Варшаві презентовано огляд ситуації з мирними зібраннями та поліцейськими практиками з їх забезпечення на пострадянському просторі, підготовлений Експертною групою”

Сергій Баглай: Діяти силою не можна думати. Поліцейська тактика під час протестів (Дзеркало тижня, №29)

NB: Статтю опубліковано у газеті “Дзеркало тижня” №29 (12 серпня – 18 серпня).

Протест — один із важливих каналів зв’язку між владою та громадянами. 

Державний інструмент для забезпечення реалізації цього протесту — органи правопорядку. На жаль, свобода мирних зібрань, навіть після Революції Гідності, залишається делікатною темою для українського суспільства. Про це свідчать і приклади останніх масових акцій: непропорційні дії правоохоронців у Дніпрі, де 9 травня органи правопорядку перевищили свої службові обов’язки, застосувавши надмірну фізичну силу та сльозогінний газ; Марш рівності у Києві; напружені протести під Верховною Радою, які супроводжували кінець політичного сезону.

Практично, паралельно з цими подіями з Міністерства внутрішніх справ почали лунати заяви щодо зміни стратегії поліції під час масових заходів. Ідеться, зокрема, про пріоритет впровадження тактики переговорів та відхід від силових методів. Наголошують на цьому впродовж останніх трьох місяців особисто керівник Нацполіції Сергій Князєв, а також перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий, що відповідає у відомстві за громадську безпеку. Зміна риторики поліцейського керівництва надихає, адже потреба переглянути методи роботи поліції на мирних зібраннях назрівала давно. Проте чи відповідають окреслені стратегії реальним практикам рядових поліцейських, і чому тільки тепер про це почали говорити у МВС? Continue reading “Сергій Баглай: Діяти силою не можна думати. Поліцейська тактика під час протестів (Дзеркало тижня, №29)”

Михайло Каменєв взяв участь у круглому столі “Динаміка мирних зібрань: баланс свободи та безпеки” у Комітеті з прав людини Верховної Ради України

Як змінився характер мирних зібрань за останній рік? У стінах Комітету Верховної Ради України з прав людини відбувся круглий стіл “Динаміка мирних зібрань: баланс свободи та безпеки”, організований Інститутом “Республіка” та Democracy Reporting International Ukraine.

Центральним у експертній дискусії стало питання прийняття (або навпаки відмови від прийняття) спеціального закону про свободу мирних зібрань.
Зазначимо, що ще донедавна найбільшою перепоною мирним зібранням в Україні були суди, котрі доволі часто забороняли проведення насамперед політичних акцій. “Заборона суду ставала першою і зазвичай останьою інстанцією щодо конкретного мирного зібрання, адже протестувальники не встигали подати апеляцію”, — коментує Михайло Каменєв, аналітик нашої групи, учасник круглого столу.

Водночас за останні три роки помітна позитивна динаміка судів не забороняти різного роду мирні зібрання. Так, у 2016 було роглянуто всього 19 позовів про заброну мітингів, з яких задовольнили лише 8. Continue reading “Михайло Каменєв взяв участь у круглому столі “Динаміка мирних зібрань: баланс свободи та безпеки” у Комітеті з прав людини Верховної Ради України”