Більше новин >>

Експертний коментар щодо запиту Департаменту протидії наркозлочинності від 19.05.2016 (про незаконне формування бази наркозалежних осіб)

NB: Цей експертний коментар є супровідним до статті «Поліція продовжує незаконно збирати інформацію про людей із наркозалежністю», що коротко описує проблему.

13244056_842530509184345_9052885666406581989_o 

Проаналізувавши запит, ми вирішили відповісти на такі питання:

– Чи може поліція, зокрема Департамент протидії наркозлочинності запитувати таку інформацію?

– Чи належним чином оформлений запит, якщо поліція, зокрема Департамент протидії наркозлочинності може запитувати таку інформацію?

– Чи може поліція, зокрема Департамент протидії           наркозлочинності, формувати бази (банки) даних із використанням запитуваної інформації?


1. Поліція запитує список осіб, які перебувають на обліку в наркодиспансері. Перелік осіб, що перебувають на такому обліку, є персональними даними. Відповідно до статті 2 Закону України “Про захист персональних даних” персональними даними є “відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована”.

2. Запитувана інформація стосується здоров’я людини. «Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних” (частина 1 статті 7 Закону України “Про захист персональних даних”). Continue reading “Експертний коментар щодо запиту Департаменту протидії наркозлочинності від 19.05.2016 (про незаконне формування бази наркозалежних осіб)”

Особистий огляд та поверхнева перевірка: експертний аналіз

І.

Чотири роки тому Асоціація УМДПЛ проводила круглий стіл «Поверхневий огляд чи незаконний обшук – чи дотримується міліція закону?», на якому були розглянуті проблеми правового регулювання огляду особи та її речей, а також практику його здійснення (правозастосування), що досліджувалась під час моніторингової кампанії «Міліція під контролем».

Тоді українське законодавство нараховувало п’ять різних понять стосовно проведення такої дії, як огляд особи та її речей: «особистий огляд і огляд речей», «зовнішній огляд одягу та речей», «огляд особи», «особистий обшук», «обшук особи». Це створювало плутанину щодо порядку та підстав його проведення. Цією плутаниною користувались самі працівники міліції, здійснюючи так званий «поверхневий огляд» без жодного процесуального документування.

Сьогодні ситуація не змінилась – ми також маємо п’ять понять, що позначають один інститут особистого огляду. Лише зникло поняття «зовнішній огляд», що було закріплене в Статуті патрульно-постової служби. Йому на зміну прийшов інститут «поверхневої перевірки» (ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію»), схожий за назвою, але інший за змістом. Його закріплення у Законі, а не підзаконному акті є позитивним кроком. Таким чином була виконана основна рекомендація, що була озвучена під час проведення круглого столу, згаданого вище. Однак за змістом цей інститут несе значні загрози для прав людини.

У цій статті ми вирішили ретельно розглянути інститут особистого огляду, пояснити відмінність між цими поняттями та процедурами, а також здійснити аналіз  інституту поверхневої перевірки.

Continue reading “Особистий огляд та поверхнева перевірка: експертний аналіз”

Експертний коментар щодо підстав скасування у судовому порядку результатів атестування поліцейських

Як відомо, Кіровоградським окружним адміністративним судом 17 березня 2016 р. було ухвалено одне з перших судових рішень за позовом поліцейського, звільненого за результатами атестування, що скасувало результати атестування і поновило позивача на посаді (посилання на текст, далі за текстом – Постанова 1).

Дещо пізніше (07 квітня 2016р.) Окружним адміністративним судом м. Києва було ухвалено, мабуть, найбільш резонансне рішення у цій темі (посилання на текст, далі за текстом Постанова 2), про що свідчить окремий допис на сайті суду. Нещодавно стало відомо про подання Національною поліцією апеляційної скарги у цій справі.

Зважаючи на існування величезної кількості аналогічних позовів від звільнених в результаті атестування поліцейських, деякі положення з мотивувальної частини вищевказаних судових рішень можуть стати своєрідним неофіційним зразком для судів по всій країні при розгляді подібних спорів.

Відтак майбутні вердикти апеляційної інстанції по кожній з Постанов матимуть надзвичайно важливе значення для: 1) результатів атестування поліцейських взагалі; 2) практики залучення до атестування держслужбовців та представників громадськості.

Слід також зазначити, що перші скасування судами рішень про звільнення поліцейських внаслідок атестування, викликало дуже емоційні публічні заяви в ЗМІ з боку Голови Національної поліції. Далі у з’ясування відносин приєднався і голова Окружного адміністративного суду м. Києва, надавши негативні оцінки такій реакції Національної поліції. Отже, значення судової практики у таких справах вийшло за межі суто юридичної площини і перемістилося у ракурс неабиякої суспільної уваги.

Метою цього коментаря є загальний юридичний аналіз правових позицій Постанови 1 та Постанови 2, ґрунтуючись на яких суди визнали незаконними результати атестування поліцейських, а також вироблення деяких відповідних рекомендацій для Національної поліції. При цьому ми утримаємося від надання зазначеним постановам судів будь-яких оцінок, хоча і розцінюємо тенденцію поновлення поліцейських на посадах після непроходження ними атестування як явище, яке в цілому має негативне значення для реформи поліції. Разом з тим, якщо у процедурі атестування допускаються порушення законодавства, права звільненого працівника поліції мають бути безумовно захищені судом.

Continue reading “Експертний коментар щодо підстав скасування у судовому порядку результатів атестування поліцейських”

Нагрудна камера (відеореєстратор) патрульного: правове регулювання і порушення права на приватність

085A0055

І. Загальний опис проблеми

Працівників патрульної поліції оснащено нагрудними камерами (відеореєстраторами), наявність яких розглядається ними як засіб захистити себе від упереджених заяв щодо їхньої неправомірної поведінки.

Проте такий захист вступає у конфлікт із правом на приватність. Ми це спостерігаємо сьогодні, коли записи з цих реєстраторів публікуються самою поліцією у YouTube чи передаються у ЗМІ. Інколи вони є фрагментарними, тобто нарізкою із різних кадрів, що відображають упереджену позицію щодо людини, порушуючи презумпцію невинуватості. Крім того, правове регулювання автоматичної зйомки (тобто без згоди на це особи) є непродуманим і таким, що суперечить чинному законодавству. А саме правове регулювання є непрозорим, адже розібратись в цьому питанні шляхом вивчення опублікованої нормативно-правової бази неможливо.

Відомчі акти Національної поліції (№ 100 і № 14/1), що регулюють порядок застосування приладів, зберігання та режим доступу до відеозаписів, неопубліковані, що становить загрозу для дотримання прав людини поліцією.

У цій статті здійснюється аналіз правового регулювання питання відеофіксації, розглядаються його недоліки та прогалини, зокрема порушення права на приватність і пропонуються шляхи вирішення цього питання задля дотримання прав людини Національною поліцією України. Continue reading “Нагрудна камера (відеореєстратор) патрульного: правове регулювання і порушення права на приватність”

Про відповідність стандартам прав людини нової моделі накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі

NB: Стаття була опублікована 25.08.2015 р. на сайті Асоціації УМДПЛ.

Коли мова заходить про нещодавно ухвалений Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (надалі по тексту – Закон), що дозволяє накладення штрафів  за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, то на думку приходять наступні три тези.

По-перше. Така новація, без сумніву, є прогресивною ідеєю, сприйнятою у багатьох розвинутих країнах світу. Вона реально здатна знизити корупційність при накладенні штрафів  за  порушення, а також забезпечити повну фіксацію правопорушень на певній ділянці автошляху, а не лише у тих випадках, коли порушення відбувалося перед очима поліцейського. Continue reading “Про відповідність стандартам прав людини нової моделі накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі”