Більше новин >>

Концепція “100 днів якості Національної поліції”: невиконані обіцянки?

Підбиваючи підсумки року, не можна не згадати про один із аспектів реформи поліції – належне планування, відсутність якого все більше робить реформу непослідовною та такою, що не вирішує системних проблем в діяльності української поліції.

Нагадаємо, що два тижні тому офіційно був оголошений конкурс на посаду Голови Нацполіції, який передбачає, зокрема, надання кандидатом мотиваційного листа із зазначенням коротко- та довгострокових цілей на цій посаді, зокрема першочергових заходів, які претендент планує реалізувати на посаді з метою забезпечення ефективної діяльності Національної поліції України, реалізації необхідних реформ тощо.

В свою чергу експерти з реформування органів правопорядку Реанімаційного проекту реформ вважають, що невід’ємною частиною конкурсу має стати підготовка та оприлюднення кожним з кандидатів концепції власного бачення розвитку Національної поліції, а також короткострокової та довгострокової програми дій. Це надасть змогу суспільству оцінити потенціал кожного з кандидатів та об’єктивність рішення Конкурсної комісії.

На наш погляд, варто нагадати про подібний програмний документ – Концепцію “100 днів якості Національної поліції України” (далі – Концепція), який був успішно забутий самою поліцією під час реформи, а тим паче громадськістю.

Отже, ця стаття присвячена стану виконання Концепції, яка свого часу активно розповсюджувалася керівництвом Національної поліції у ЗМІ, а основні проекти, вказані у ній, мали бути реалізовані протягом трьох місяців (!) з дня початку роботи Національної поліції, тобто до 7 лютого 2016 року.

На думку авторів Концепції, саме відрізок часу у 100 днів мали стати перехідним періодом для адаптації всіх підрозділів і працівників Національної поліції до нового стандарту якості та оцінки результатів своєї роботи .
Continue reading “Концепція “100 днів якості Національної поліції”: невиконані обіцянки?”

Борис Малишев: Вплив політиків на українську правоохоронну систему – найбільша її проблема

Про успішність реформування правоохоронних органів  чи то навпаки – поразку, говорять відразу після чергового трагічного випадку, як ви помітили. Такі, на жаль, трапляються і несуть за собою питання відставки, просування реформ, професійності правоохоронців та багато інших. Про них і не тільки в ексклюзивному інтерв’ю UAINFO говорили з членом Експертної Групи «Поліція під контролем» Борисом Малишевим.  

Пане Борисе, на тлі останніх подій, до яких повернемося пізніше, у суспільстві активніше заговорили про сумніви щодо успішності проведення реформи правоохоронних органів та професійності її представників. Як вважаєте, є причина для цього?

Коли говоримо про професійність, потрібно розмежовувати рівень керівників різних щаблів і рівень виконавців. Нині склалася ситуація, коли суспільство вимагає докорінних змін у діяльності правоохоронної системи. А це неможливо без очищення кадрового складу органів правопорядку. Проте держава з різних причин не здатна наразі організувати швидкий, якісний масовий набір для заміни тих, кого звільняють.

З точки зору кадрового аспекту існує два підходи до реформування органів правопорядку. Перший полягає у роботі  з тим самим складом працівників, але дещо оновленим за допомогою атестування та з заміненими керівниками. Цей підхід зазвичай не дуже подобається суспільству, бо виникають запитання: чим відрізняється міліція від поліції, якщо в її складі залишається більшість старих кадрів, довіра населення до яких близько 2 років тому була на рівні 10-15%. Continue reading “Борис Малишев: Вплив політиків на українську правоохоронну систему – найбільша її проблема”

Щодо загибелі п’ятьох поліцейських під час спецоперації в с. Княжичі 4 грудня

Висловимо декілька тез щодо вчорашніх подій.

1. Аналізувати трагедію, що розгорнулася в с. Княжичі, в умовах обмеженого обсягу достовірної інформації є досить складно, тому варто утриматись від поспішних оцінок та гучних заяв. Втім, сам факт перестрілки між представниками одного правоохоронного органу, в результаті чого загинуло 5 правоохоронців, є вельми неоднозначний та може потягнути за собою кадрові перестановки у верхах Нацполіції та неабияку суспільну реакцію.

Викликає занепокоєння, що позиція МВС та Нацполіції слово в слово співпадає з коментарем у фейсбуці Антона Геращенка, радника Міністра, який був оприлюднений ще до офіційної позиції Нацполіції. На наш погляд, офіційна позиція органу державної влади має виходит від керівників цих органів, і бути оперативною, без необґрунтованих затримок у часі після резонансних подій.

2. Події під Києвом можуть використовуватися зацікавленими особами як аргумент в підтримку будь-якої позиції – “погана реформа”, “старі професіонали таких помилок не вчиняли”, “є хороші патрульні, а цих просто погано атестували” тощо. В умовах неповноти інформації необхідно критично ставитись до будь-яких однобічних коментарів на цю тему. Понад те, викликає занепокоєння, що більшість коментарів лунають з “власних джерел в МВС” та колишніх оперативників, зокрема близьких до політики, що сприймається людьми як достовірне джерело інформації. Втім, наявність подібного правоохоронного досвіду далеко не завжди гарантує адекватність коментарів. Continue reading “Щодо загибелі п’ятьох поліцейських під час спецоперації в с. Княжичі 4 грудня”

Коментар до законопроекту №5367 (щодо обов’язку поліцейського мати вищу юридичну освіту)

Коментар до законопроекту “Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо уточнення вимог до осіб, які претендують на зайняття посади поліцейського)” №5367 від 07.11.2016 року, поданого народними депутатами Немировським А.В., Рибаком І.П., Чепиногою В.М. (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60442) 

Суть законопроекту
Законопроектом пропонується запровадити додатковові кваліфікаційні вимоги для прийняття на службу в поліцію: 1) проходження військової служби та наявність вищої юридичної освіти (крім поліції охорони і поліції особливого призначення); 2) володіння (державною) українською мовою).

Для цього пропонується внести зміни до статей 17 (“Поліцейський)” та 49 (“Вимоги до кандидатів на службу в поліції) Закону України “Про Національну поліцію.

Основною нормою, запропонованою законопроектом, яку необхідно прокоментувати, є вимога наявності вищої юридичної освіти. Зауважимо, що на сьогодні наявність вищої та вищої юридичної освіти є обов’язковою лише для деяких посад, передбачених підзаконними нормативно-правовими актами МВС. Continue reading “Коментар до законопроекту №5367 (щодо обов’язку поліцейського мати вищу юридичну освіту)”

Борис Малишев: Найбільш небезпечний недолік Закону про Національну поліцію

Статтю опубліковано на сайті LB.ua.

Однією із основних причин своєї відставки Х. Деканоїдзе назвала втручання політиків у її діяльність як керівника Національної поліції. Така заява вимагає продовження у вигляді певних висновків з точки зору реформування поліції.

З одного боку, можливість політичних діячів безкарно (та, судячи зі всього, вельми результативно) тривалий час впливати на вищу посадову особу правоохоронного органу, демонструє суспільству низький рівень розвитку всієї правової системи України на даному етапі.

З іншого боку, сам Закон «Про Національну поліцію» містить чимало цілком законних важелів впливу з боку Міністра МВС як політика на практично весь спектр діяльності Національної поліції. Саме про це поговоримо докладніше. Continue reading “Борис Малишев: Найбільш небезпечний недолік Закону про Національну поліцію”