Олександр Банчук: Дисциплінарний статут Нацполіції: поліцейські – не люди?

NB: статтю опубліковано на сайті Української правди в розділі.

У МВС розробили Дисциплінарний статут Національної поліції, який не відповідає європейським стандартам і перетворює поліцейських у безвідмовних і безправних гвинтиків управлінської системи, готових на виконання будь-яких вказівок.

Важливим етапом реформування Міністерства внутрішніх справ і створення нової поліції стало ухвалення закону “Про Національну поліцію” 2 липня 2015 року. Але одночасно з цим законом продовжує досі діяти Дисциплінарний статут органів внутрішніх справдесятирічної давнини (від 2006 року).

Неможливо побудувати новий орган, який сповідує європейські стандарти відносин з громадянами – якщо внутрішні правила взаємодії між поліцейськими та їх керівництвом залишаються радянськими. Розуміючи це, уряд за пропозицією Міністерства внутрішніх справ вніс на розгляд парламенту проект №4670 Дисциплінарного статуту Національної поліції, який вже підтриманий в першому читанні і очікує свого ухвалення в цілому.

Керівництво МВС не тільки намагається забезпечити для поліцейських гідну оплату праці і соціальне забезпечення, але й пропонує запровадити в українському законодавстві невідому демократичному світу “презумпцію правоти поліцейських“.

Зважаючи на це, можна було б очікувати і в новому дисциплінарному статуті поліції розширення прав поліцейських і гарантій їх діяльності.

Натомість все абсолютно не так. Continue reading “Олександр Банчук: Дисциплінарний статут Нацполіції: поліцейські – не люди?”

Владимир Батчаев: Полицейские каталажки. О проблемах доставленных в полицию

Мельчает ведомство жандармское – не только задержать, а и посадить с чувством, с толком, с расстановкой в полиции уже не могут. Почему? А просто некуда сажать.

Ещё в 2009 году МВД издало непривычно человечный для этого ведомства приказ №181, в котором озаботилось созданием цивилизованных условий содержания правонарушителей в специальных служебных помещениях  – комнатах для задержанных и доставленных (КЗД).

Для большей наглядности смоделируем уютную обстановку этой комнаты в строгом соответствии с требованиями вышеназванного приказа.

kzd

Итак, не менее 4 кв. метров площади на одного человека, топчан с матрасом и свежим постельным бельем, закрытая туалетная кабинка, подключенный к водопроводу умывальник, принудительная вентиляция, окно с возможностью проветривания, искусственное освещение,  столик для приема пищи. А как бонус к комфортному времяпровождению, каждому постояльцу МВД гарантирует отсутствие наручников, памятку с его правами, бумагу с ручкой и конвертом для написания жалобы прокурору, а при длительном задержании (от 3 часов до 3 суток) – регулярное трехразовое питание и часовую прогулку на свежем воздухе. Continue reading “Владимир Батчаев: Полицейские каталажки. О проблемах доставленных в полицию”

Науково-практичне видання «Права людини в діяльності української поліції – 2016»: презентовано ґрунтовний огляд роботи поліції

10 березня 2017 року  у Києві відбувся круглий стіл «Права людини в діяльності української поліції – 2016: підбиття підсумків». Захід був організований Експертною групою «Поліція під контролем» за сприяння Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

085A0417 - загальний план

Під час роботи круглого столу було презентовано науково-практичне видання «Права людини у діяльності української поліції – 2016» – щорічний огляд стану дотримання прав людини в діяльності поліції. Мета видання полягає у наданні цілісної картини дотримання права на життя, заборони катування та жорстокого поводження, свободи та особистої недоторканності та інших основоположних прав і свобод людини.

085A0546

«Щорічне видання започатковано у 2008 році Управлінням моніторингу дотримання прав людини  у діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ). Над підготовкою дев’ятого видання «Права людини у діяльності української поліції – 2016» працювали експерти платформи правозахисних організацій – Експертна група “Поліція під контролем”», – розповів про розвиток ідеї здійснення комплексного дослідження стану дотримання прав людини в діяльності української поліції Вадим Пивоваров, виконавчий директор Асоціації УМДПЛ.

Головний акцент видання зроблено на аналізі дотримання поліцією основоположних прав та свобод людини, що закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року: порядок розділів та перелік прав, що в ньому висвітлюється, відповідають порядкові статей Конвенції.

085A0396 - копия

Цьогорічне видання також містить два нові розділи, присвячені ключовим подіям у сфері поліцейської діяльності — реформі поліції та атестуванню (переатестації) поліцейських. «Розділ про атестування (переатестацію) поліції став першим ґрунтовним оглядом цього процесу атестації, який надає змогу громадянинові самостійно оцінити ефективність атестації та зробити власні висновки щодо того, чи достатньо зусиль доклала поліція для цього», – зауважив Євген Крапивін, юрист, експерт групи «Поліція під контролем», один з авторів щорічного науково-практичного видання «Права людини у діяльності української поліції – 2016». Continue reading “Науково-практичне видання «Права людини в діяльності української поліції – 2016»: презентовано ґрунтовний огляд роботи поліції”

Круглий стіл «Права людини в діяльності української поліції – 2016: підбиття підсумків» (АНОНС)

10 березня о 11:00 в приміщенні Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (вул. Інститутська, 21/8) відбудеться круглий стіл «Права людини в діяльності української поліції – 2016: підбиття підсумків».

Учасники круглого столу обговорюватимуть стан дотримання прав людини поліцією протягом 2016 року. Експерти правозахисних організацій нададуть рекомендації для Національної поліції України, які мають бути враховані під час реформи правоохоронних органів, що наразі триває.

Під час заходу буде представлено науково-практичне видання «Права людини в діяльності української поліції – 2016» – щорічний огляд стану дотримання прав людини в діяльності поліції, мета якого полягає у наданні цілісної картини дотримання права на життя, заборони катування та жорстокого поводження, свободи та особистої недоторканості та інших основоположних прав людини.

У роботі круглого столу братимуть участь представники Національної поліції України різних департаментів, автори науково-практичного видання, представники правозахисних організацій та міжнародних інституцій.

Захід відбудеться за сприяння Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Для охочих взяти участь у обговоренні необхідно заповнити онлайн-форму із вказанням П.І.Б. та адреси електронної пошти  до 10.00 10 березня 2017 року.

Телефон для довідок: (098) 96 94 620, Євген Крапивін

Омбудсман звернувся із поданням до Конституційного Суду України щодо неконституційності збирання зразків ДНК поліцією

13 лютого 2017 року Уповноважений ВРУ з прав людини звернувся із поданням до Конституційного Суду України щодо конституційності положень ч. 2 ст. 26 Закону “Про Національну поліцію” (повноваження зі збору зразків ДНК в осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адмін. затримання та адмін. арешт, затримання та домашній арешт в крим. процесі) в ході формування інформаційних ресурсів поліцією) – http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/ccu/5_422.pdf.

Причиною звернення є невідповідність згаданих вище положень ст. 3, ч. 1, 2 ст. 8 та ч. 1, 2 ст. 32 Конституції України (право на повагу до особистого та сімейного життя) у їх взаємозв’язку, оскільки:

а) викликає занепокоєння відсутність диференційованого підходу щодо визначення кола осіб, щодо яких уможливлюється збір інформації;

б) законодавцем абсолютно не диференційовано випадки необхідності збору зразків ДНК в залежності від ступеню тяжкості та характеру правопорушення, не визначено, за яких саме обставин можуть відбиратись у особи зразки ДНК, порядок відібрання, період і порядок їх зберігання, порядок знищення та доступу до такої інформації самої особи або її родичів;

в) враховуючи характер та серйозність втручання у особисте життя (коли зразки ДНК відбираються у особи, а не збираються на місце вчинення злочину з предметів або знарядь вчинення злочину), вбачається, що такий захід має супроводжуватись судовим контролем;

г) регулювання вказаних вище питань має встановлюватись виключно законом, оскільки саме воно визначає межі дискреції державного органу при застосуванні відповідного положення і забезпечує передбачуваність та пропорційність його застосування. В свою чергу, Закону України “Про захист персональних даних”, включно із відповідними положеннями Закону України “Про Національну поліцію” та Конституції України недостатньо, отже, вони не можуть бути визнані такими, що надають належний захист від свавільного втручання. Continue reading “Омбудсман звернувся із поданням до Конституційного Суду України щодо неконституційності збирання зразків ДНК поліцією”