Групою народних депутатів було подано поправки до законопроекту “Про Дисциплінарний статут НПУ”, які були розроблені за участі експертів групи

28 листопада групою народних депутатів було подано поправки до другого читання до законопроекту № 4670 “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” напрацьовані разом із робочою групою з реформи органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ (РПР) та іншими правозахисниками.

Експерти нашої групи взяли активну участь у підготовці поправок та далі стежать за роботою над цим законопроектом, оскільки запровадження ефективного механізму притягнення до дисциплінарної відповідальності є важливою складовою реформи поліції.

Новий Дисциплінарний статут є здебільшого удосконаленою версією попереднього закону – Дициплінарного статуту ОВС, адже в ньому відсутні ті дійсно европейські норми, які були озвучені у рекомендаціях ОБСЄ  та Ради Європи, наприклад – запровадження незалежного органу розслідування скарг на поліцію тощо.

Однак допрацювання зазначеного законопроектому є значним кроком до публічності та ефективності проведення службових розслідувань за дисциплінарними проступками у поліції. Continue reading “Групою народних депутатів було подано поправки до законопроекту “Про Дисциплінарний статут НПУ”, які були розроблені за участі експертів групи”

Щодо загибелі п’ятьох поліцейських під час спецоперації в с. Княжичі 4 грудня

Висловимо декілька тез щодо вчорашніх подій.

1. Аналізувати трагедію, що розгорнулася в с. Княжичі, в умовах обмеженого обсягу достовірної інформації є досить складно, тому варто утриматись від поспішних оцінок та гучних заяв. Втім, сам факт перестрілки між представниками одного правоохоронного органу, в результаті чого загинуло 5 правоохоронців, є вельми неоднозначний та може потягнути за собою кадрові перестановки у верхах Нацполіції та неабияку суспільну реакцію.

Викликає занепокоєння, що позиція МВС та Нацполіції слово в слово співпадає з коментарем у фейсбуці Антона Геращенка, радника Міністра, який був оприлюднений ще до офіційної позиції Нацполіції. На наш погляд, офіційна позиція органу державної влади має виходит від керівників цих органів, і бути оперативною, без необґрунтованих затримок у часі після резонансних подій.

2. Події під Києвом можуть використовуватися зацікавленими особами як аргумент в підтримку будь-якої позиції – “погана реформа”, “старі професіонали таких помилок не вчиняли”, “є хороші патрульні, а цих просто погано атестували” тощо. В умовах неповноти інформації необхідно критично ставитись до будь-яких однобічних коментарів на цю тему. Понад те, викликає занепокоєння, що більшість коментарів лунають з “власних джерел в МВС” та колишніх оперативників, зокрема близьких до політики, що сприймається людьми як достовірне джерело інформації. Втім, наявність подібного правоохоронного досвіду далеко не завжди гарантує адекватність коментарів. Continue reading “Щодо загибелі п’ятьох поліцейських під час спецоперації в с. Княжичі 4 грудня”

Коментар до законопроекту №5367 (щодо обов’язку поліцейського мати вищу юридичну освіту)

Коментар до законопроекту “Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо уточнення вимог до осіб, які претендують на зайняття посади поліцейського)” №5367 від 07.11.2016 року, поданого народними депутатами Немировським А.В., Рибаком І.П., Чепиногою В.М. (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60442) 

Суть законопроекту
Законопроектом пропонується запровадити додатковові кваліфікаційні вимоги для прийняття на службу в поліцію: 1) проходження військової служби та наявність вищої юридичної освіти (крім поліції охорони і поліції особливого призначення); 2) володіння (державною) українською мовою).

Для цього пропонується внести зміни до статей 17 (“Поліцейський)” та 49 (“Вимоги до кандидатів на службу в поліції) Закону України “Про Національну поліцію.

Основною нормою, запропонованою законопроектом, яку необхідно прокоментувати, є вимога наявності вищої юридичної освіти. Зауважимо, що на сьогодні наявність вищої та вищої юридичної освіти є обов’язковою лише для деяких посад, передбачених підзаконними нормативно-правовими актами МВС. Continue reading “Коментар до законопроекту №5367 (щодо обов’язку поліцейського мати вищу юридичну освіту)”

Борис Малишев: Найбільш небезпечний недолік Закону про Національну поліцію

Статтю опубліковано на сайті LB.ua.

Однією із основних причин своєї відставки Х. Деканоїдзе назвала втручання політиків у її діяльність як керівника Національної поліції. Така заява вимагає продовження у вигляді певних висновків з точки зору реформування поліції.

З одного боку, можливість політичних діячів безкарно (та, судячи зі всього, вельми результативно) тривалий час впливати на вищу посадову особу правоохоронного органу, демонструє суспільству низький рівень розвитку всієї правової системи України на даному етапі.

З іншого боку, сам Закон «Про Національну поліцію» містить чимало цілком законних важелів впливу з боку Міністра МВС як політика на практично весь спектр діяльності Національної поліції. Саме про це поговоримо докладніше. Continue reading “Борис Малишев: Найбільш небезпечний недолік Закону про Національну поліцію”

Перший рік поліції: проблеми законодавчого регулювання

Закон України «Про Національну поліцію» (далі за текстом – «Закон») вже є чинним більше року. Саме він визначає засади, критерії та напрями однієї із найбільш масштабної реформи у вітчизняній правовій системі з часів набуття Україною незалежності.

Відтак нормативним стрижнем всіх реформаторських зусиль є як раз положення нового закону. Втім, він не є ідеальним, і потребує удосконалення, а також розвитку у підзаконних актах та інших законах.

Нижче зупинимося на комплексному огляді основних наявних проблем нормативного (передусім законодавчого) регулювання поліцейської діяльності.

1. Сам Закон, який дещо поспіхом ухвалювався Парламентом під тиском МВС і не врахував жодної важливої поправки від експертів з громадського середовища, не повністю є досконалим з точки зору європейських стандартів. Про це було зазначено у коментарях Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи. На виконання цих коментарів у Верховній Раді під номером 4753 від 02.06.2016р. був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Національну поліцію” (щодо виконання рекомендацій, які містяться у коментарях Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи). З пояснювальної записки до данного проекту видно, які проблеми необхідно усунути. Втім, на жаль, станом на сьогодні розгляд цього законопроекту істотно затягується. Continue reading “Перший рік поліції: проблеми законодавчого регулювання”

Законодавчі ініціативи поліції щодо розширення повноважень поліції – коментарі (оновлюється)

Зважаючи на значне занепокоення громадськості щодо загроз для прав і свобод людини, які містить пакет законодавчих ініціатив, які готує Національна поліція та МВС, ми наполягаємо на їх публічному обговоренні із громадянським суспільством (правозахисниками, адвокатами, експертами тощо) до реєстрації у Верховній Раді.

На цій сторінці зібрані коментарі нашої групи щодо таких ініціатив (хронологічно від нового до старого):

Як зміняться повноваження поліцейських після впровадження «презумпції правоти»?, Радіо Свобода, 14.11.2016 р.


 

znimok-ekrana-2016-11-30-o-14-02-45

Факти, ICTV, 12.11.2016 Continue reading “Законодавчі ініціативи поліції щодо розширення повноважень поліції – коментарі (оновлюється)”

Відбулась робоча зустріч щодо діяльності поліцейських комісій

18 жовтня відбулась робоча зустріч правозахисних організацій щодо діяльності поліцейських комісій, передбачених ст. 51-55 Закону “Про Національну поліцію”. Предметом обговорення став ряд проблем із правовим регулюванням їхньої діяльності та фактичною організацією процесу добору поліцейських, що вперше приймаються на службу в поліцію (патрульні, слідчі, дільничні інспектори). Поліцейські комісії наразі утворені по всій країні та розпочинають свою роботу, тому саме сьогодні має бути вирішений ряд проблем із їхньою діяльностю, адже потім це може суттєво зашкодити правам і свободам людини, забезпечення яких є головним завданням поліції.

В робочій зустрічі взяли участь представники Асоціації УМДПЛ, Центру політико-правових реформ та Експертного центру з прав людини. Також ці організації є засновниками Експертної групи “Поліція під контролем”.

Зазначені вище організації найближчим часом презентують комплексне бачення діяльності комісій та кроки подолання тих проблем, які наявні сьогодні. Continue reading “Відбулась робоча зустріч щодо діяльності поліцейських комісій”

7.7% звільнених поліцейських – як розуміти результати атестації?

Для тих, хто стежив за процесом атестації поліції, низький результат, який було оприлюднено 3 жовтня, не став несподіванкою. Основна проблема, а саме — загальна неефективність порядку проведення атестації — стала зрозумілою ще в лютому та була піддана критиці з боку експертів, науковців та самих членів атестаційних комісій. Тоді стало зрозуміло, що якщо це не виправити, то на поліцію чекає, по-перше, низький результат самої атестації, а по-друге – значна кількість позовів до адміністративних судів, що будуть масово задовольнятися на користь позивача.

На жаль, поліція не відреагувала на критику та до кінця всього процесу атестації не визнала тих помилок, яких припустились. А головне – не внесла суттєві зміни в процедуру проведення атестації, а отже, й саботувала всю атестацію старих міліціонерів. Натомість поліція звинуватила інших (суди) в сприянні “реваншу міліцейської системи” (Х. Деканоїдзе) або попередників у МВС, які розробляли Інструкцію про порядок проведення атестації, відповідно до якої вони були вимушені працювати.

Хоча атестація є лише одним з етапів реформи поліції, однак вона показово відображає “рішучість” керівництва Національної поліції та МВС щодо справжнього реформування ввіреного їм відомства, а не декларативних реформ, яких вистачає в нашій країні. Кожен новий міністр внутрішніх справ, заступаючи на посаду, влаштовував імітацію реформи: видавались накази про реорганізацію; показово звільнялись люди, винні у незначних проступках; змінювались таблички на кабінетах, прізвища, назви посад та структурних підрозділів тощо. Одночасно з цим, як і сьогодні, майже завжди відбувалося атестування з кінцевим результатом у 5-10 % звільнених. Чим тоді сьогоднішня атестація відрізняється зі своїми фінальними показниками від бюрократично-кулуарних атестацій міліціонерів протягом всіх років незалежності України?

Всі викладені нижче тези ґрунтуються зокрема на матеріалі минулих публікацій щодо атестації поліції, системного аналізу всіх доступних даних щодо атестації з різних джерел, а також особистому досвіду участі у роботі атестаційних комісій представників Експертної групи. Continue reading “7.7% звільнених поліцейських – як розуміти результати атестації?”

Що таке “імператив презумпції правоти поліцейського”?

“Презумпція правоти поліцейського” або “імператив презумпції правоти поліцейського” стало широко обговорюваним поняттям після відповідних заяв Міністра МВС про те, що зазначена презумпція має бути встановлена законодавчо. Однак, цей термін залишається невизначеним, і дискутуючи про необхідність його запровадження, кожен в нього вкладає свій зміст. У випадку ж аргументації Міністра МВС складається враження, що будь-яка вимога поліцейського, зокрема й примха, є обов’язковою до виконання. Але це юридично неможливо.

Презумпція правоти, яку збирається запровадити Міністерство внутрішніх справ шляхом внесення змін до Закону “Про Національну поліцію”, не є юридичним терміном, а лише теоретичною конструкцією, яка вживається у низці наукових публікацій. Натомість юридичний зміст цієї конструкції – “законні вимоги поліцейського є обов’язковими для виконання” вже закріплений у ст. 62 Закону “Про Національну поліцію”. Але там йдеться саме про обов’язок виконання виключно законних вимог поліцейського.

Тоді що збирається запровадити Міністр МВС? Поки ніхто не бачив текст законопроекту, надати остаточну оцінку законодавчим новаціям МВС неможливо. Тим не менш, у зв’язку із численними маніпуляціями та політичним піаром, який відбувається навколо цього поняття, необхідно відповісти на питання: “Що є презумпцією правоти поліцейського?”

Continue reading “Що таке “імператив презумпції правоти поліцейського”?”

Чому реформа поліцейської освіти необхідна та як її здійснити? — Борис Малишев

Основною проблемою поліцейської освіти залишається давно назріла потреба реформування відомчих вищих навчальних закладів, які підпорядковані МВС. Якщо у період здобуття нашою державою незалежності, згадані заклади так чи інакше відповідали потребам тогочасної міліції як мілітаризованого і репресивного державного органу, то на сьогодні радикальним чином змінилися багато істотних факторів: оновилися суспільні вимоги до поліції та цілей і цінностей у її діяльності; Національна поліція відокремилася від МВС; вищу юридичну освіту на високому рівні стали надавати десятки державних та приватних вищих навчальних закладів.

Крім того, згідно з законодавством, наявність вищої юридичної освіти потрібна далеко не всім поліцейським. Тому завдання реформи поліцейської освіти повинно стояти не у ракурсі мети, надати спеціальними відомчими вишами якомога більшій кількості поліцейських вищої юридичної освіти протягом навчання тривалістю у 5 років, а у визначенні механізмів і способів для передання поліцейським конкретних знань, вмінь та сукупності практичних навичок для безпосереднього застосування у професії у рамках інтенсивного курсу навчання (або курсу підвищення кваліфікації) від 6 місяців до 1 року. Continue reading “Чому реформа поліцейської освіти необхідна та як її здійснити? — Борис Малишев”