У Варшаві презентовано огляд ситуації з мирними зібраннями та поліцейськими практиками з їх забезпечення на пострадянському просторі, підготовлений Експертною групою

12 вересня відбулась презентація звіту “Свобода мирних зібрань на пострадянському просторі. Білорусь, Молдова, Росія, Україна 2016-2017 роки” на Конференції Human Dimension Implementation Meeting (HDIM) ОБСЄ у Варшаві. Публікація стала результатом спільної роботи Павла та Александра Постики (Молдова), Alex Kozlov (Росія),  Дмитра Черниха (Білорусь) та Сергія Баглая (Україна).

У матеріалах представлені основні тенденції реакцій влади та органів правопорядку на виступи громадян у цих країнах. Протестна активність протягом останніх років зросла у кожній з них. У відповідь на корумпованість Уряду відбулись масові протести у 2015 році у Кишеневі. Антикорупційні мітинги “АнтиДімон” пройшли також у Росії в березні-квітні цього року, а “День Волі” у Мінську став однією з найбільших акцій за останні роки у Білорусі.

Можемо, однак, розділити країни за типом втручання влади. Так, у Росії та Білорусі продовжується поступове згортання свободи мирних зібрань, а протестна активність громадян зустрічає значний опір з боку влади.

В Білорусі мирні зібрання регулються “дозвільним” порядком, а не “повідомчим”: організатори акції повинні не лише отримати згоду від поліції та органів місцевої влади на проведення заходу, але й підписати договір з комунальними службами на прибирання території після події. За словами білоруського журналіста Олега Агєєва: “Арештам піддаються і представники преси, які не беруть безпосередньої участі у протестах, а висвітлюють події. Навіть, якщо людина доводить, що вона не була учасником мітингу – їй дають 10 діб”.

Continue reading “У Варшаві презентовано огляд ситуації з мирними зібраннями та поліцейськими практиками з їх забезпечення на пострадянському просторі, підготовлений Експертною групою”

Громадськість закликає депутатів не надавати Національній гвардії поліцейських повноважень

6 червня Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради розгляне законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України» (реєст. №6556).

Автори законопроекту мають на меті надати військовослужбовцям Нацгвардії поліцейських функцій з метою охорони громадського порядку, розширити  роль Національної гвардії у боротьбі з тероризмом, операціях Збройних Сил у кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці, в особливий період тощо.

Однак, попри хороші на перший погляд наміри, законопроект містить цілу низку проблемНацгвардії планується надати повноваження самостійно патрулювати вулиці, складати протоколи про адмінправопорушення (наприклад куріння у заборонених місцях, дрібну крадіжку або розпиття алкоголю в неналежному місці), доставляти правопорушників та проводити особистий огляд і огляд речей особи. Сьогодні всі ці заходи військовослужбовці Нацгвардії можуть здійснювати тільки спільно патрулюючи вулиці з поліцією. Самостійне виконання нацгвардійцями цих функцій призведе до низки проблем у питаннях охорони громадського порядку у координації з поліцією.

Окрім того, Концепцією розвитку сектору безпеки і оборони України  затверджено перехід Національної поліції України від мілітаризованої до соціально-сервісної моделі. У разі ж ухвалення законопроекту, відбудеться ще більша мілітаризація деяких функцій поліції. Що стосується Нацгвардії, Концепцією декларується поступове наближення її за показниками бойової та спеціальної підготовки і технічного оснащення до стандартів НАТО. Continue reading “Громадськість закликає депутатів не надавати Національній гвардії поліцейських повноважень”

РПР закликає нардепів відхилити “правку Лозового” до Кримінального процесуального кодексу

10 липня 2017 Комітет з питань правової політики та правосуддя запропонував Верховній Раді України остаточну редакцію проекту Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” (№ 6232), ініційованого Президентом України.

В рекомендованій до ухвалення редакції законопроекту врахована небезпечна для ефективного розслідування злочинів пропозиція народного депутата України Андрія Лозового № 109 до Кримінального процесуального кодексу.

Реанімаційний Пакет Реформ вважає неприпустимим ухвалення законопроекту № 6232 з урахуванням пропозиції № 109, адже вона передбачає суттєве звуження конституційний прав громадян, суперечить стандартам, закріпленим у Європейській конвенції з прав людини, та йде врозріз із засадами провадження, гарантованим КПК України. Зокрема:

1) в змінах до статті 219 КПК пропонується вважати початком строку досудового розслідування не момент повідомлення про підозру, а момент реєстрації інформації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Такий крок матиме катастрофічні наслідки для всіх учасників кримінального провадження, передусім для потерпілих. Ця правка зменшить строки розслідування з 2, 3, 5 10 чи 15 років залежно від категорії справи до 3 чи 6 місяців. Таким чином кількість відмов у початку розслідування при неочевидних злочинах значно зросте, адже правоохоронці не братимуть на себе відповідальність розслідувати ці злочини так швидко. А усі “майданівські” справи і справи проти колишніх очільників держави одразу будуть закриті, оскільки запропоновані депутатом Лозовим і підтримані комітетом строки розслідування там вже давно спливли. Таким чином ці зміни зроблять неможливою ефективну роботу усіх органів досудового розслідування, в тому числі НАБУ, адже ті не зможуть якісно проводити переважну більшість слідчих дій, бо будуть змушені робити все  поспіхом; Continue reading “РПР закликає нардепів відхилити “правку Лозового” до Кримінального процесуального кодексу”

Громадськість закликає провести відкритий та прозорий конкурс на посаду керівника Поліцейської академії

29 серпня був оголошений конкурс на посаду керівника Поліцейської академії, яка була створена в липні цього року. На прийом анкет від охочих обійняти цю посаду передбачений надзвичайно короткий строк – п’ять днів (до 3 вересня). Окрім того, до самого конкурсу допускаються лише діючі поліцейські. Конкурсна комісія для відбору претендентів також наразі лише формується.

Експерти групи Реформа правоохоронних органів Реанімаційного Пакету Реформ підтримували проведення відкритого конкурсу на посаду керівника Національної поліції і закликають до подальшого проведення конкурсних відборів на найбільш важливі посади в структурі Нацполіції.

Водночас громадськість переконана: конкурси на відповідні посади мають проводитись відповідно до вимог законів України «Про Національну поліцію» та «Про державну службу». Тобто бути відкритими для всіх кандидатів, які відповідають вимогам до посади і проводитись прозоро.

Зокрема, відповідно до закону, кандидатури на посади такого рівня мають розглядатися поліцейською комісією апарату центрального органу поліції, яка досі не сформована. До складу такої комісії мають увійти окрім поліцейських представники громадськості, правозахисники, адвокати, науковці тощо. Незалежна та авторитетна комісія з відбору є важливим елементом кожного із конкурсів.

Виходячи з важливості формування нової системи поліцейської освіти, експерти групи Реформа правоохоронних органів РПР вважають, що керівником Поліцейської академії повинен стати кандидат із найкращими професійними якостями, який відповідає критеріям доброчесності та зможе отримати суспільну підтримку і довіру. Вимога про перебування на службі в лавах Нацполіції на момент проведення конкурсу унеможливлює доступ до конкурсу багатьох гідних кандидатів і зменшує конкуренцію.

Для експертного середовища також залишається відкритим питання реформування поліцейської освіти загалом. В червні МВС оголосило про існування робочої групи, яка підготувала Концепцію реформування освіти в МВС. Однак цей документ досі не оприлюднений.

Зважаючи на викладене вище, експерти групи реформа органів правопорядку Реанімаційного Пакету Реформ закликають Голову Національної поліції:
1) оголосити до початку проведення конкурсу склад конкурсної комісії, до якої включити незалежних представників;
2) подовжити строк приймання документів від кандидатів на посаду принаймні на два тижні;
3) оприлюднити умови конкурсного відбору, які відповідають засадам прозорості і змагальності, а також забезпечують відбір згідно результатів об’єктивної оцінки кожної із професійних компетенцій, необхідних для керівника Поліцейської академії;
4) допустити до участі в конкурсі не лише поліцейських, а й інших осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам;
5) опублікувати та провести публічне обговорення Концепції реформування освіти в МВС. Continue reading “Громадськість закликає провести відкритий та прозорий конкурс на посаду керівника Поліцейської академії”

Експерт нашої групи взяв участь у підготовці видання “Реформи під мікроскопом”

“Реформи під мікроскопом” – друге видання одноіменної серії коаліції громадських організацій “Реанімаційний пакет реформ”, в якому експерти РПР аналізують основні завдання, що стоять перед Україною на шляху інституційних, економічних і соціальних реформ, а також оцінюють стан їх нормативно-правового забезпечення та імплементації протягом останнього року (інформація у 2-гому виданні станом на квітень 2017 року).

Розділ, присвячений реформі органів правопорядку написаний нашим експертом, юристом Євгеном Крапивіним – див. стор. 51 видання. Continue reading “Експерт нашої групи взяв участь у підготовці видання “Реформи під мікроскопом””