Омбудсман звернувся із поданням до Конституційного Суду України щодо неконституційності збирання зразків ДНК поліцією

13 лютого 2017 року Уповноважений ВРУ з прав людини звернувся із поданням до Конституційного Суду України щодо конституційності положень ч. 2 ст. 26 Закону “Про Національну поліцію” (повноваження зі збору зразків ДНК в осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адмін. затримання та адмін. арешт, затримання та домашній арешт в крим. процесі) в ході формування інформаційних ресурсів поліцією) – http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/ccu/5_422.pdf.

Причиною звернення є невідповідність згаданих вище положень ст. 3, ч. 1, 2 ст. 8 та ч. 1, 2 ст. 32 Конституції України (право на повагу до особистого та сімейного життя) у їх взаємозв’язку, оскільки:

а) викликає занепокоєння відсутність диференційованого підходу щодо визначення кола осіб, щодо яких уможливлюється збір інформації;

б) законодавцем абсолютно не диференційовано випадки необхідності збору зразків ДНК в залежності від ступеню тяжкості та характеру правопорушення, не визначено, за яких саме обставин можуть відбиратись у особи зразки ДНК, порядок відібрання, період і порядок їх зберігання, порядок знищення та доступу до такої інформації самої особи або її родичів;

в) враховуючи характер та серйозність втручання у особисте життя (коли зразки ДНК відбираються у особи, а не збираються на місце вчинення злочину з предметів або знарядь вчинення злочину), вбачається, що такий захід має супроводжуватись судовим контролем;

г) регулювання вказаних вище питань має встановлюватись виключно законом, оскільки саме воно визначає межі дискреції державного органу при застосуванні відповідного положення і забезпечує передбачуваність та пропорційність його застосування. В свою чергу, Закону України “Про захист персональних даних”, включно із відповідними положеннями Закону України “Про Національну поліцію” та Конституції України недостатньо, отже, вони не можуть бути визнані такими, що надають належний захист від свавільного втручання. Continue reading “Омбудсман звернувся із поданням до Конституційного Суду України щодо неконституційності збирання зразків ДНК поліцією”

Новий керівник поліції – продовження реформ чи консервація старої системи?

Наразі більш доцільно обговорювати позицію Арсена Авакова щодо подальшого розвитку Нацполіції, а не особу Сергія Князєва, як новопризначеного Керівника цього органу. Адже плани, пріоритети нового очільника поліції та здатність їх втілювати в життя можна буде оцінити лише через пару місяців його роботи.

Щодо негативної особливості самого конкурсу ми висловлювались раніше – він так і залишився закритим для суспільства. Тим часом для суспільства та експертів було б дуже корисним ознайомитися зі змістом довгострокової та короткострокової програмами, мотиваційним листом Сергія Князєва, які він подавав до Комісії в якості кандидата. Адже мова йде про основні цілі та шляхи їх досягнення, які ставить перед собою С. Князєв на наступні 5 років роботи на посаді керівника найбільшого правоохоронного відомства.

З поміж трьох кандидатів (двоє з яких були чинними працівниками поліції), рекомендованих Комісією за результатами конкурсу, Аваков цілком очікувано обрав чинного високопосадовця Національної поліції. При чому саме того із них, який має найбільший досвід роботи у слідчо-оперативних підрозділах.

Відтак, судячи з такого вибору, для Арсена Авакова реформи в поліції вже не є настільки актуальними, а замість них настав час для стабілізації роботи поліції для того, щоб боротися зі злочинністю на чолі із авторитетним і досвідченим представником «старої міліцейської гвардії». Адже Сергій Князєв почав працювати оперуповноваженим ще у далекому 1995 році, і весь цей час невпинно рухався кар’єрними сходинками, незважаючи на зміну міністрів.

Така позиція Арсена Авакова в принципі цілком відповідає очікуванням суспільства, яке хоче бачити, що держава ефективно захищає його від бандитів та грабіжників. Адже в останні роки рівень вуличної злочинності і крадіжок внаслідок передусім об’єктивних чинників (війна на Сході України, економічна криза тощо) справді сягнув небачених показників. Continue reading “Новий керівник поліції – продовження реформ чи консервація старої системи?”

Верховний Суд України: оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, винесених поліцейськими, безкоштовне

Аналітик експертної групи “Поліція під контролем” Михайло Каменєв виграв стратегічну справу у Верховному Суді України щодо питання сплати судового збору в окремій категорії справ.
Нижче наводимо його статтю щодо важливості цієї справи.

Справа тривала рік, пройдені всі судові інстанції і в квітні 2016-го я подав заяву до Верховного Суду України. Після декількох судових засідань та десятків прискіпливих питань суд виніс рішення.

Донедавна суди різних інстанцій вирішували це питання дуже по-різному. Подекуди люди мусили платити більше тисячі гривень судового збору, щоб оскаржити штраф в розмірі 425 гривень. І багатьох це зупиняло. Багато хто відмовлявся оскаржувати постанови.

Так само відтепер поліції не треба буде платити судовий збір за апеляційне оскарження. Не секрет, що часто-густо місцеві суди не особливо дотримуються вимог закону та розглядають такі справи без належної уважності і поліція регулярно програє справи щодо, здавалось би, явних порушень правил дорожнього руху. А ще поліція була обмежена розміром бюджету на судові витрати.

Ця судова справа – стратегічна. І правовий висновок, сформульований у рішенні, обов’язковий до застосування.

Що цікаво, я в справі представляв Департамент патрульної поліції. Але боровся я за права всіх – і за право поліції безкоштовно оскаржувати рішення судів у цій категорії справ, і за право громадян безкоштовно оскаржувати постанови поліції. І виграв для всіх.

І цю правову позицію вже застосовують суди! Ось, до прикладу, рішення київської апеляції – http://reyestr.court.gov.ua/Review/64230260.

До речі, Верховний Суд України у цій справі не побоявся проявити судову правотворчість та вийти за межі буквального тлумачення норм законів.

Текст постанови Верховного Суду України: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63749411.

Ця справа – один з прикладів того, як дрібний юридичний спір дозволяє підняти й вирішити доволі серйозне питання. Предметом справи по суті були дрібні порушення Правил дорожнього руху. В ході оскарження рішень поліцією постало процесуальне питання – а чи треба сплачувати судовий збір у справах цієї категорії, тобто справах, передбачених статтею 171-2 КАС.

З липня 2010 і аж до Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 2015 року № 3-рп/2015 відповідно до частини другої статті 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності було остаточним і оскарженню не підлягало.

Після вищезазначеного Рішення Конституційного Суду України з’явилась процесуальна можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності в усіх інстанціях. Continue reading “Верховний Суд України: оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, винесених поліцейськими, безкоштовне”

Групою народних депутатів подано законопроекти щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії, які були розроблені за участі експертів групи

20 січня групою народних депутатів подано законопроекти про внесення змін до Законів України “Про Національну поліцію” та “Про Національну гвардію” щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії України під час виконання ними завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки №5700 та №5701, розроблені за участі експертів нашої групи.

Проблемою нинішнього законодавчого регулювання нагрудних знаків із номером спеціального жетона, які розміщуються на однострої поліцейського (ч. 3 ст. 20 ЗУ “Про Національну поліцію”) полягає в тому, що цифри на нинішніх жетонах дрібні і нанесені таким способом, що їх неможливо вдень прочитати з відстані, а вночі навіть зблизька. Водночас, на практиці, поширеною є ситуація зберігання жетонів у кишенях під час несення служби, що підтверджується останньою моніторинговою кампанією “Поліція під контролем” Асоціації УМДПЛ
Таким чином жетони не виконують покладену на них функцію ідентифікації.

Щодо військовослужбовців Національної гвардії, які найбільше залучені до забезпечення безпеки під час проведення мирних зібрань, то розпізнавальні знаки для них не передбачені взагалі.

Основні норми, запропоновані законопроектами:

1) індивідуальний номер зазначається на жетоні таким чином, щоб забезпечити можливість розпізнавання номеру на відстані, а також у службовому посвідченні.
А у разі використання бронежилету – закріпляється на ньому в області грудей, а якщо засобів захисту – кріпиться нашивка.

2) для підрозділів Нацгвардії, якщо вони задіяні для охорони громадського порядку, має бути той же стандарт, що і для поліції: жетон, номер, можливість ідентифікувати.
Номери також мають бути зазначені на індивідуальних засобах захисту – шоломах, щитах і бронежилетах.

3) облік індивідуальних номерів ведеться в єдиній базі даних, яка функціонує в безкоштовному доступі в Інтернеті за принципом: ввів номер — отримав інформацію про П.І.Б. поліцейського, посаду, спеціальне звання та позначку про те, що ця особа дійсно має повноваження.

Проект Закону на офіційному веб-сайті Верховної Ради №5700.
Проект Закону на офіційному веб-сайті Верховної Ради №5701. Continue reading “Групою народних депутатів подано законопроекти щодо ідентифікації поліцейських та військовослужбовців Нацгвардії, які були розроблені за участі експертів групи”

Концепція “100 днів якості Національної поліції”: невиконані обіцянки?

Підбиваючи підсумки року, не можна не згадати про один із аспектів реформи поліції – належне планування, відсутність якого все більше робить реформу непослідовною та такою, що не вирішує системних проблем в діяльності української поліції.

Нагадаємо, що два тижні тому офіційно був оголошений конкурс на посаду Голови Нацполіції, який передбачає, зокрема, надання кандидатом мотиваційного листа із зазначенням коротко- та довгострокових цілей на цій посаді, зокрема першочергових заходів, які претендент планує реалізувати на посаді з метою забезпечення ефективної діяльності Національної поліції України, реалізації необхідних реформ тощо.

В свою чергу експерти з реформування органів правопорядку Реанімаційного проекту реформ вважають, що невід’ємною частиною конкурсу має стати підготовка та оприлюднення кожним з кандидатів концепції власного бачення розвитку Національної поліції, а також короткострокової та довгострокової програми дій. Це надасть змогу суспільству оцінити потенціал кожного з кандидатів та об’єктивність рішення Конкурсної комісії.

На наш погляд, варто нагадати про подібний програмний документ – Концепцію “100 днів якості Національної поліції України” (далі – Концепція), який був успішно забутий самою поліцією під час реформи, а тим паче громадськістю.

Отже, ця стаття присвячена стану виконання Концепції, яка свого часу активно розповсюджувалася керівництвом Національної поліції у ЗМІ, а основні проекти, вказані у ній, мали бути реалізовані протягом трьох місяців (!) з дня початку роботи Національної поліції, тобто до 7 лютого 2016 року.

На думку авторів Концепції, саме відрізок часу у 100 днів мали стати перехідним періодом для адаптації всіх підрозділів і працівників Національної поліції до нового стандарту якості та оцінки результатів своєї роботи .
Continue reading “Концепція “100 днів якості Національної поліції”: невиконані обіцянки?”

Нова система оцінки поліції має орієнтуватися на людей, а не на відомчу статистику: медіа-звіт

У ході дискусії «Нова система оцінювання української поліції: як уникнути “старих” проблем», яку Експертна група «Поліція під контролем» провела 20 грудня 2016 року у Києві, експерти з прав людини запропонували нову систему оцінювання ефективності роботи поліції. Для її запровадження необхідно надавати якісну оцінку комісіями, що залежно від підрозділу складатимуться з представників поліції, адвокатури, колишніх працівників правоохоронних органів тощо.

085a9912

Запропонована система була викладена у науково-практичному виданні Експертної групи «Оцінка ефективності роботи поліції в Україні: від палиць” до нової системи».

085a9881

Сьогодні фактично продовжує працювати один із рудиментів радянської міліції – “палочна” система оцінки ефективності роботи поліції, яка призводить до низки порушень прав людини у системі кримінальної юстиції. Основою цієї системи є показник “розкриття” справ за конкретним складом злочину для органів досудового розслідування, а також кількість адміністративних протоколів за певними статтями для інших служб. Continue reading “Нова система оцінки поліції має орієнтуватися на людей, а не на відомчу статистику: медіа-звіт”

Панельна дискусія на тему «Нова система оцінювання української поліції: як уникнути “старих” проблем», УКМЦ, 20 грудня

За інерцією в українській поліції фактично продовжує працювати радянська система оцінки ефективності роботи поліції, скасована рік тому. Особливість «паличної» або «показникової» системи полягає у автоматичному перетворенні кількісного показника роботи поліції у конкретне управлінське рішення.

20 грудня 2016 року о 14:00 в Українському кризовому медіа-центрі (вул. Хрещатик, 2) під час дискусії на тему «Нова система оцінювання української поліції: як уникнути “старих” проблем» Експертна група «Поліція під контролем» запропонує власну систему оцінювання ефективності роботи поліції.

Питання до обговорення:
Які системні проблеми із оцінкою ефективності роботи поліції призводять до порушення прав і свобод людини?;
Які зміни відбулися у системі оцінювання поліції за період реформування?;
Чому довіра громадян до поліції може перетворитися на нову «паличну систему» оцінки роботи поліції?.

Спікери:

– Борис Малишев, доктор юридичних наук, експерт з прав людини і публічного права;
– Юрій Бєлоусов, керівник Експертного центру з прав людини;
– Євген Крапивін, юрист, експерт групи «Поліція під контролем»;
– Представник Національної поліції (уточнюється).

Під час заходу також відбудеться презентація науково-практичного видання Експертної групи «Оцінка ефективності роботи поліції в Україні: від “палиць” до нової системи (на прикладі органів досудового розслідування)».

Журналістів, зацікавлених отримати додаткові матеріали або взяти коментарі в учасників дискусії до / після події, просимо звертатися до Валерії Омельченко, PR-менеджера Асоціації УМДПЛ: vlv.omelchenko@gmail.com або 099 429 16 67.

  Continue reading “Панельна дискусія на тему «Нова система оцінювання української поліції: як уникнути “старих” проблем», УКМЦ, 20 грудня”

Групою народних депутатів було подано поправки до законопроекту “Про Дисциплінарний статут НПУ”, які були розроблені за участі експертів групи

28 листопада групою народних депутатів було подано поправки до другого читання до законопроекту № 4670 “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” напрацьовані разом із робочою групою з реформи органів правопорядку Реанімаційного пакету реформ (РПР) та іншими правозахисниками.

Експерти нашої групи взяли активну участь у підготовці поправок та далі стежать за роботою над цим законопроектом, оскільки запровадження ефективного механізму притягнення до дисциплінарної відповідальності є важливою складовою реформи поліції.

Новий Дисциплінарний статут є здебільшого удосконаленою версією попереднього закону – Дициплінарного статуту ОВС, адже в ньому відсутні ті дійсно европейські норми, які були озвучені у рекомендаціях ОБСЄ  та Ради Європи, наприклад – запровадження незалежного органу розслідування скарг на поліцію тощо.

Однак допрацювання зазначеного законопроектому є значним кроком до публічності та ефективності проведення службових розслідувань за дисциплінарними проступками у поліції. Continue reading “Групою народних депутатів було подано поправки до законопроекту “Про Дисциплінарний статут НПУ”, які були розроблені за участі експертів групи”

Щодо загибелі п’ятьох поліцейських під час спецоперації в с. Княжичі 4 грудня

Висловимо декілька тез щодо вчорашніх подій.

1. Аналізувати трагедію, що розгорнулася в с. Княжичі, в умовах обмеженого обсягу достовірної інформації є досить складно, тому варто утриматись від поспішних оцінок та гучних заяв. Втім, сам факт перестрілки між представниками одного правоохоронного органу, в результаті чого загинуло 5 правоохоронців, є вельми неоднозначний та може потягнути за собою кадрові перестановки у верхах Нацполіції та неабияку суспільну реакцію.

Викликає занепокоєння, що позиція МВС та Нацполіції слово в слово співпадає з коментарем у фейсбуці Антона Геращенка, радника Міністра, який був оприлюднений ще до офіційної позиції Нацполіції. На наш погляд, офіційна позиція органу державної влади має виходит від керівників цих органів, і бути оперативною, без необґрунтованих затримок у часі після резонансних подій.

2. Події під Києвом можуть використовуватися зацікавленими особами як аргумент в підтримку будь-якої позиції – “погана реформа”, “старі професіонали таких помилок не вчиняли”, “є хороші патрульні, а цих просто погано атестували” тощо. В умовах неповноти інформації необхідно критично ставитись до будь-яких однобічних коментарів на цю тему. Понад те, викликає занепокоєння, що більшість коментарів лунають з “власних джерел в МВС” та колишніх оперативників, зокрема близьких до політики, що сприймається людьми як достовірне джерело інформації. Втім, наявність подібного правоохоронного досвіду далеко не завжди гарантує адекватність коментарів. Continue reading “Щодо загибелі п’ятьох поліцейських під час спецоперації в с. Княжичі 4 грудня”

Коментар до законопроекту №5367 (щодо обов’язку поліцейського мати вищу юридичну освіту)

Коментар до законопроекту “Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо уточнення вимог до осіб, які претендують на зайняття посади поліцейського)” №5367 від 07.11.2016 року, поданого народними депутатами Немировським А.В., Рибаком І.П., Чепиногою В.М. (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60442) 

Суть законопроекту
Законопроектом пропонується запровадити додатковові кваліфікаційні вимоги для прийняття на службу в поліцію: 1) проходження військової служби та наявність вищої юридичної освіти (крім поліції охорони і поліції особливого призначення); 2) володіння (державною) українською мовою).

Для цього пропонується внести зміни до статей 17 (“Поліцейський)” та 49 (“Вимоги до кандидатів на службу в поліції) Закону України “Про Національну поліцію.

Основною нормою, запропонованою законопроектом, яку необхідно прокоментувати, є вимога наявності вищої юридичної освіти. Зауважимо, що на сьогодні наявність вищої та вищої юридичної освіти є обов’язковою лише для деяких посад, передбачених підзаконними нормативно-правовими актами МВС. Continue reading “Коментар до законопроекту №5367 (щодо обов’язку поліцейського мати вищу юридичну освіту)”